У статті розглядаються проблеми створення систем смислової інтерпретації мовленнєвого сигналу в
межах предметних областей. Описуються базові структури, за якими генеруються еквівалентні речення,
що передають певний смисл. Розглядаються три способи побудови породжувальних граматик для
розпізнавання злитого українського мовлення: на основі LISP-структур, вільний порядок слідування
слів та граматика, заснована на лінгвістичному понятті про фонетичне слово. Запропоновано імовірнісний
спосіб формування відповіді смислової інтерпретації. Наводяться результати експериментальних
досліджень смислової інтерпретації вимовлених диктором речень, взятих із тематичної області
фразника-перекладача.
В статье рассматриваются проблемы создания систем смысловой интерпретации речевого сигнала в
рамках предметных областей. Описываются базовые структуры, по которым генерируются эквивалентные
предложения, которые передают определенный смысл. Рассматриваются три способа построения
порождающих грамматик для распознавания слитной украинской речи: на основе LISP-структур, свободный
порядок следования слов и грамматика, основанная на лингвистическом понятии о фонетическом слове.
Предложен вероятностный способ формирования ответа смысловой интерпретации. Приводятся результаты
экспериментальных исследований смысловой интерпретации произнесённых диктором предложений,
взятых из тематической области фразника-переводчика.