Стаття присвячена культурним явищам Середнього Подесення, що прийшли на зміну мисливцям на мамонта, представленим в регіоні яскравою палеолітичною стоянкою у с. Мізин на Чернігівщині.
Рецензія на книгу: В. Артамонов, К. Кочегаров, І. Курукін «Вторжение шведской армии на Гетманщину в 1708 г.» (СПб, 2008. — 208 с.), виданої під грифом Інституту російської історії Російської академії наук.
Стоянка Мізин уходить до групи пізньопалеолітичних пам’яток Східної Європи, які протягом багатьох років досить детально комплексно вивчаються спеціалістами різних галузей – археологами, палеогеографами, палеопедологами, ...
Відкриття та дослідження Мізинської верхньопалеолітичної стоянки створило довкола неї своєрідне силове поле, що притягує краєзнавців, археологів, усіх зацікавлених таємницями давнини. Ось так „виїхав необачно” 1965 року ...
У статті розглядаються проблеми музеєфікації палеолітичних пам’яток. Аналізується досвід консервації пізньопалеолітичних жител із кісток мамутів, відкритих на території Середньої Наддніпрянщини та Подесення (Україна), ...