Показати простий запис статті
dc.contributor.author |
Домановський, A.M. |
|
dc.date.accessioned |
2024-09-28T15:04:43Z |
|
dc.date.available |
2024-09-28T15:04:43Z |
|
dc.date.issued |
2005 |
|
dc.identifier.citation |
Окремі елементи зовнішньоторговельної політики візантійського уряду та рання історія Давньоруської держави / A.M. Домановський // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 34-46. — Бібліогр.: 178 назв. — укр. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
0235-3490 |
|
dc.identifier.uri |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199154 |
|
dc.description.abstract |
У статті розглянуто питання про вплив візантійської зовнішньоекономічної політики на формування окремих особливостей русько-візантійської торгівлі ІХ—Х ст. Наведено нові пояснення феномену незначної кількості знахідок візантійських монет на території Давньої Русі, які дозволяють висунути припущення про існування регулярної торгівлі східних слов’ян із Візантійською імперією вже на початку ІХ ст. і запропонувати, виходячи з цього, нові аргументи на користь локалізації перших східнослов’янських державних утворень у Середньому Подніпров’ї або ж Дніпровсько-Донському межиріччі. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
В статье рассмотрен вопрос о влиянии византийской внешнеэкономической политики на формирование отдельных особенностей русско-византийской торговли IX—X вв. Приведены новые объяснения феномена незначительного количества византийских монет на территории Древней Руси. Опровергнуто мнение о том, что это явление - прямое свидетельство слабого развития торговых отношений Руси с Византийской империей. В то же время, обоснование этого феномена исключительно независимыми действиями древнерусских купцов, которые были заинтересованы вывозить из столицы империи не монеты из драгоценных металлов, а высоколиквидные византийские товары, признано недостаточным. Сделано предположение, что незначительное количество византийских золотых и серебряных монет на территории Древнерусского государства можно объяснить целенаправленной и эффективной политикой византийского правительства. Она проявила себя как в прямых запретах вывозить драгоценные металлы, в том числе и монеты, за пределы государства, так и в создании таких условий ведения торговли, при которых иностранным купцам, прибывавшим в столицу империи, было выгодно вывозить на родину не византийские деньги, а изделия константинопольского ремесла. Наличие в империи таких условий ведения торговли позволяет говорить о целенаправленном стремлении имперского правительства увеличить экспорт изделий столичного ремесла, что можно считать одним из проявлений византийского протекционизма. Данное объяснение позволяет выдвинуть предположение о существовании регулярной торговли восточных славян с Византийской империей уже в начале IX в. и привести новые аргументы в пользу локализации восточнославянских протогосударственных образований IX в. в Среднем Поднепровье либо в Днепровско-Донском междуречье. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
The article discusses the problem of influence of Byzantine foreign-economic policy on the formation of some peculiarities of trade between Byzantium and Rus’ in the IX—X cc. New explanations of the phenomenon of an insignificant number of Byzantine coins ever discovered on the territory of Ancient Rus’ are presented. The belief that this phenomenon is a direct indication of weak trade connections between Rus’ and Byzantine Empire is disproved. At the same time it is considered insufficient to ground the phenomenon purely on independent activity of Ancient Rus’ merchants who were interested in exporting marketable Byzantine goods rather than coins made of precious metal from the capital of the Empire. It is suggested that the small number of Byzantine gold and silver coins on the territory of the Ancient Rus’ state can be explained by purposeful and effective policy of the Byzantine government. The policy showed itself in direct banning to take precious metals, the coins inclusive, out of the state, as well as in creating special trade conditions for the foreign merchants coming into the capital of the Empire was advantageous for them to export handicraft goods of Constantynopol’ rather than Byzantine money. These trade conditions created within the Empire make it possible to state the purposive attempt of the Imperial government to enlarge exports of goods made by the craftsmen of the capital, which can be regarded as a display of Byzantine protectionism. This explanation permits to suggest the existence of regulary trade between the Eastern Slavs and the Byzantine Empire as early as the beginning of the IX c., and to cite new arguments in favor of localization of the East Slavonic proto-state formations of the IX c. in the Middle Dnieper River Region or in Dnieper-Don interfluve. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk |
uk_UA |
dc.publisher |
Інститут археології НАН України |
uk_UA |
dc.relation.ispartof |
Археологія |
|
dc.subject |
Статті |
uk_UA |
dc.title |
Окремі елементи зовнішньоторговельної політики візантійського уряду та рання історія Давньоруської держави |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Отдельные элементы внешнеторговой политики византийского правительства и ранняя история Древнерусского государства |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Some Elements of the Foreign Trade Policy of the Byzantine Government and the Early History of the Ancient Rus’ State |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |
dc.status |
published earlier |
uk_UA |
Файли у цій статті
Ця стаття з'являється у наступних колекціях
Показати простий запис статті