У статті обґрунтовано доцільність компаративного розгляду творів українського і російського
авторів, належних до різних, хоча й суміжних літературних епох. З'ясовано й інтерпретовано
структурні сходження і стильові відмінності творів, які демонструють відповідні “горизонти
очікування” свого часу – детермінанти естетичного дискурсу. Модерністське художнє мислення,
на відміну від реалістичного психологізму й соціально-культурного аналітизму, прикметне
яскравою, гротескною й символічною метафорикою викладу із гностичним підтекстом, суголосним
новітньому міфотворенню й актуальній літературній практиці, пов’язаній із сецесійними
тенденціями.
The paper substantiates expedience of comparing the works by Ukrainian and Russian authors,
who belonged to the different, though contiguous, literary epochs. The structural ascents and style
differences of the works demonstrating proper “horizons of expectation” of the time as determinants
of aesthetical discourse have been found out and interpreted. Modernistic artistic thought, unlike
realistic psychologism and social and cultural analysis, is characterized by graphic, grotesque and
symbolic metaphors of narration with implication of Gnosticism, consonant to the newest mythmaking
and contemporary literary practice related to secession tendencies.
Обосновывается целесообразность компаративного
анализа произведений украинского и русского авторов,
принадлежащих к разным, хотя и смежным литературным
эпохам. Раскрыты и проинтерпретированы структурные
схождения и стилевые отличия произведений,
демонстрирующих соответствующие “горизонты
ожидания” своего времени – детерминанты эстетического
дискурса. Модернистское художественное мышление, в
отличие от реалистического психологизма и социально-
культурного аналитизма, примечательно яркой, гротескной
и символической метафорикой изложения с гностическим
подтекстом, созвучным новейшему мифотворчеству
и актуальной литературной практике, связанной с
тенденциями сецессии.