Виходячи поза поширену стильову рамку постмодернізму, крізь призму якого зазвичай
розглядають сучасний літературний процес, здійснюємо пошук нових критеріїв, які дадуть змогу
виокремити в масиві літератури ХХ – початку ХХІ ст. особливий напрямок, поєднаний певними
формотворчими принципами, – “експериментальну поезію”. Наші зацікавлення розширилися від
уваги до творчості окремих авторів до заглиблення в найновіші перформативні й інтерактивні
практики на межі літератури й “нового мистецтва”, якому ще належить знайти відповідні
окреслення. Найзагальніше його можна означити як “експериментальна поезія” – з огляду на
на очуднення мови, вихід за межі власне словесного творення у сферу звуку, форми й руху,
“вилущування” самої суті поетичної дії.
Surmounting the prevalent stylistic framework of postmodernism which is being commonly used
to describe contemporary literary developments, the paper searches for new criteria allowing to
comprehend the so called “experimental poetry”, that is, a peculiar, formally integer literary phenomenon
of the turn of the 21st century. From the analysis of the works of individual authors, we proceed to
the exploration of the latest performative and interactive practices on the verge between literature
and “new art” which have yet to find a stable form. Concerning the estrangement of language, the
privileging of sound, form and movement at an expense of verbal experiments, and the absolutization
of poetic gestures, they can be, most commonly, specified as “experimental poetry”.
В данной статье, выходя за распространенную общую
стилевую рамку постмодернизма, сквозь призму которой
обычно рассматривают современный литературный процесс,
ищем новые критерии, которые позволят выделить в массиве
литературы ХХ – начала XXI века особое направление,
объединённое определенными формообразующими
принципами – “экспериментальную поэзию”. Наши интересы
расширились от внимания к творчеству отдельных авторов, к
углублению в новейшие перформативные и интерактивные
практики на грани литературы и нового искусства, которому
еще предстоит найти соответствующие определения. В общем,
его можно обозначить как “экспериментальная поэзия” – с
установкой на очуднение языка, выход за пределы собственно
словесного творчества в сферу звука, формы и движения,
“выщелкивание” самой сути поэтического действия.