Мета: визначити наявність можливої асоціації між експресією c-myc у тканині
раку шлунка, внутрішньопухлинною гіпоксією, клініко-патологічними
характеристиками процесу та виживаністю хворих. Методи: імуногістохімічні,
біохімічні, ЯМР-спектроскопія, статистичні. Результати: встановлено,
що кількість пухлин із c-myc-позитивним ядром у клітинах становила
65,0%, із c-myc-позитивною цитоплазмою — 85,0%. Середня кількість клітин
із c-myc-позитивним ядром — 23,9 ± 1,7% та з c-myc-позитивною цитоплазмою
— 32,7 ± 2,5%. Серед пухлин, клітини яких позитивні до c-myc
за забарвленням як ядер, так і цитоплазми, превалюють аденокарциноми
та пухлини із ступенем диференціації G3. Більше c-myc-позитивних клітин
за забарвленням цитоплазми виявлено у хворих із III стадією пухлинного процесу
та з категорією Т3
. У пухлинах, що характеризуються високим рівнем
гіпоксії, зменшується кількість c-myc-позитивних клітин за цитоплазматичним
забарвленням (p < 0,02). Встановлено зворотну кореляцію між експресією
c-myc та наявністю дисемінованих пухлинних клітин у кістковому
мозку (p < 0,05). Відзначено пряму кореляцію між кількістю клітин, позитивних
до забарвлення на c-myc у цитоплазмі, та активністю ММП-9
у пухлині (p < 0,01). Встановлено, що виживаність хворих, пухлини яких
були позитивними за ядерним забарвленням на c-myc та характеризувалися
задовільною оксигенацією, була статистично достовірно гіршою, ніж
така у хворих із негативними на c-myc пухлинами. Висновки: експресію
c-myc виявляють у клітинах раку шлунка як в ядрі, так і в цитоплазмі.
За умов сильної гіпоксії спостерігається пригнічення цитоплазматичної
експресії c-myc; ядерна гіперекспресія c-myc за умов задовільної оксигенації
асоціюється з гіршою виживаністю хворих. Отримані результати
та дані доступної літератури вказують на необхідність більш детальних
досліджень щодо визначення ролі c-myс у пухлинному рості через
різноплановість його функціональної активності у клітині за умов
оксигенації та гіпоксії.
Aim: to determine the possible association
between c-myc expression in gastric cancer, intratumoral
hypo xia and clinicopathological characteristics and
patients survival. Methods: іmmunohistochemical, biochemical,
NMR spectroscopy, statistical. Results: it was
shown that the number of tumors with c-myc positive nucleus
in cells was 65.0% and with c-myc positive cytoplasm
— 85.0%. The mean number of cells with c-mycpositive
nucleus was 23.9 ± 1.7% and with c-myc-positive
cytoplasm — 32.7 ± 2.5%. Among the tumors with
cells that were positive to c-myc both by nuclear staining
and cytoplasmic staining dominate the adenocarcinoms
and tumors with G3
grade of differentiation. More c-myc
posi tive tumors with cytoplasmic staining were observed
in patients in stage III and Т3 category. The number of
c-myc posi tive cells with cytoplasmic staining was decreased
in tumors that were characterized by high level
of hypo xia (p < 0.02). The inverse correlation was
shown between c-myc expression and disseminated tumor cells in bone marrow (p < 0.05). The direct correlation
was observed between the number of c-myc positive
cells with cytoplasmic staining and MMP-9 activity
in tumor (p < 0.01). It was determined that overall
survival of patients with tumors that were c-myc positive
with nuclear staining and characterized by weak hypoxia
(satisfactory oxygenation) was statistically significant
poorer than that of patients with c-myc negative tumors.
Conclusion: c-myc expression is detected in gastric cancer
cells both in nucleus and cytoplasm; the inhibition
of cytoplasmic expression of c-myc under strong hypoxia
was observed; nuclear overexpression of c-myc under
weak hypo xia (satisfactory oxygenation) is associated
with poorer overall survival; obtained results and literature
data indicate the necessity to perform the more
detailed studies to evaluate the role of c-myс in tumor
growth due to multifunctional activity of c-myc in cells
under oxygenation and hypoxia.
