Порівняно дві моделі будови літосфери, які відповідають двум варіантам трактування хвильових полів ГСЗ, що зареєстровані на перетині Анголо-Бразильського геотраверсу з Камерунською зоною розломів на ділянці переходу від східного флангу Серединно-Атлантичного хребта до Ангольської улоговини. Виявлено і переінтерпретовано особливості полів, які підтверджують модель із субвертикальними низькошвидкісними проникненнями у високошвидкісну розшаровану мантію за реально досягненої глибини проникання сейсмічних коливань порядку 40 км проти опублікованої раніше моделі з чергуваннням у мантії субгоризонтальних шарів з відносно підвищеними та пониженими швидкостями і глибинністю освітлення розрізу до 80 км.
Two models of the lithosphere structure are being compared corresponding to two variants of interpretation of DSS wave fields registered on the intersection of the Angola-Brazil geotraverse with Cameroon fracture zone in the area of transition between the east flank of middle ridge and the Angola basin. Special features of the fields have been revealed and interpreted by the authors, which prove the model with subvertical low-velocities intrusions into high-velocity layered mantle with really reached depth of seismic waves penetration about 40 km opposite the previously published model with the alternation of the high-velocity and low-velocity subhorizontal layers with relatively increased and decreased velocities and the depth of the lighting the section up to 80 km.
Сравниваются две модели строения литосферы, соответствующие двум вариантам трактовки волновых полей ГСЗ, зарегистрированных на пересечении Анголо-Бразильского геотраверса с Камерунской зоной разломов в области перехода от восточного фланга срединного хребта к Ангольской котловине. Выявлены и проинтерпретированы особенности полей, свидетельствующие о модели с субвертикальными низкоскоростными внедрениями в высокоскоростную нерасслоенную мантию при реально достигнутой глубине проникания сейсмических колебаний порядка 40 км, против опубликованной ранее модели с чередованием в мантии субгоризонтально простирающихся слоев с относительно повышенными и пониженными скоростями и глубинностью освещения разреза до 80 км.
