У другій частині статті (див. [Гинтов, Мычак, 2011а]) відносно докладно змальовано будову Інгульського мегаблока Українського щита (УЩ) як результат близько 40 фаз деформації, які відбулися більш ніж за 1 млрд років (неоархей—пізній протерозой). Показано, що більшу частину часу мегаблок зазнавав напружень стиснення при зсуві, а основні фази розтягу були 2,05—1,7 млрд років тому.
Наведено геодинамічну інтерпретацію одержаних матеріалів, відповідно до якої архейський фундамент УЩ був складений з двох мікроплит — західної та східної. В археї вони були на значній відстані одна від одної і розвивалися самостійно, а на межі архею та раннього протерозою з’єднались. Колізійна зона між мікроплитами виявилась ареною найінтенсивніших процесів тектонотермальної активізації, під час якої сформувалися масиви новоукраїнських, кіровоградських гранітів і Корсунь-Новомиргородський плутон габро-анортозитів і рапаківі.
In the second part of the article (see [Gintov, Mychak, 2011а]) a structure of the Ukrainian Shield (USh) Ingul megablock as a result of about 40 phases of deformation that occurred more than one billion years ago (Neo Archaean—Late Proterozoic) has been described somehow in detail. It is shown that most of the time the megablock experienced compressive stress in shear, and the main phases of extension occurred within 2,05—1,7 billion years ago.
The geodynamic interpretation of the materials has been done, according to which the Archaean basement of the USh was made of two microplates — Western and Eastern. In the Archean they were spaced at a considerable distance and developed independently, and on the border of the Archaean and early Proterozoic they came together. The collisional zone between the microplates was the scene of the most intensive processes of tectono-thermal activation, during which massifs of the Novoukrainian, Kirovograd granites and Korsun-Novomirgorodsky pluton of gabbro-anorthosites and rapakivi were formed.
Во второй части статьи (см. [Гинтов, Мычак, 2011]) относительно подробно описано строение Ингульского мегаблока Украинского щита (УЩ) как результат около 40 фаз деформации, произошедших более чем за 1 млрд лет (неоархей-поздний протерозой). Показано, что большую часть времени мегаблок испытывал напряжения сжатия при сдвиге, а основные фазы растяжения имели место 2,05-1,7 млрд лет назад. Дана геодинамическая интерпретация полученных материалов, в соответствии с которой архейский фундамент УЩ сложился из двух микроплит - западной и восточной. В архее они отстояли друг от друга на значительном расстоянии и развивались самостоятельно, а на границе архея и раннего протерозоя соединились. Коллизионная зона между микроплитами оказалась ареной наиболее интенсивных процессов тектонотермальной активизации, в течение которой сформировались массивы новоукраинских, кировоградских гранитов и Корсунь-Новомиргородский плутон габбро-анортозитов и рапакиви.
