У статті розглядаються гносеологічні аспекти природно-правової доктрини католицизму, відображеної в офіційних документах католицької церкви і в працях католицьких теологів і філософів.
Обґрунтовується положення про те, що особливістю католицького праворозуміння є гносеологічний дуалізм. Цей дуалізм може бути розглянутий на трьох рівнях: а) дуалізм lex divinae та lex naturalis як нормативних джерел пізнання прав людини; б) дуалізм індивідуальної моральної свідомості та офіційної доктрини церкви як форм виявлення природного права; в) дуалізм апріорно-фідеїстичного методу обґрунтування прав людини та соціально-емпіричного способу їх змістовного “наповнення”. Вказується на внутрішню суперечливість гносеологічного дуалізму як концептуально-методологічного підходу у природно-правовій концепції католицизму.
The article concerns the cognitive aspects of natural-law doctrine of Catholicism, which are reflected in
the documents of Catholic Church and in the works of Catholic theologists and philosophers. The author puts
forward the arguments for idea, that the specific feature of the catholic law understanding is cognitive double-
meaning. This double-meaning could be studied at three levels of reflection: a) double-meaning of lex
divinae and lex naturalis as normative cognitive sources of human rights; b) double-meaning of individual
moral conscience and official Church doctrine as forms revealing natural law substance; c) double-meaning
of prior fidestic method of human rights substantiation and sociably empirical ways of human rights specification. The author also draw attention to substantional contradiction of cognitive double-meaning as conceptual methodological approach in natural law concepts of Catholicism.
