Основные направления в изучении тюркских антропонимов

Abstract

В статье исследуется ряд работ по антропонимии. Для исследователей исходное слово представляет несомненный интерес, как для историка, социолога, этнографа, так и для филолога, ибо оно позволяет лучше понять «идеологию, мышление древнего человека». На сегодняшний день, отсутствует системное описание тюркской антропонимии. Исследователи в глубокой древности находят истоки тюркской ономастики. В личных именах нашли специфическое отражение сложные моменты этногенетических и исторических процессов прошлого.

У статті досліджується ряд робіт з антропонiмiї. Для дослідників початкове слово представляє безперечний інтерес, як для історика, соціолога, етнографа, так і для філолога, бо воно дозволяє краще зрозуміти «ідеологію, мислення древньої людини». На сьогодні, відсутній системний опис тюркської антропонімії. Дослідники в глибокій старовині знаходять витоки тюркської ономастики. У особистих іменах знайшли специфічне відображення складні моменти етногенетичних і історичних процесів минулого.

In the article the row of works is investigated on anthroponymy. For researchers an initial word presents undoubted interest, as for a historian, sociologist, ethnographer, so for a philologist, because it allows better to understand «ideology, thinking of ancient man». To date, system description of turkic anthroponymy is absent. Researchers find the sources of turkic onomastics in deep antiquity. The difficult moments of ethnogenetic and historical processes of the past found a specific reflection in the personal names. Anthroponymy in wide sense of this word matters very much for the members of society. The «name gave birth as a verbal reflection of customs, dispositions, religious rituals and their subject attributes. The name not only has a function of denotation of individuals for satisfaction of practical necessity of commonunication within the limits of certain societies but also reflects difficult character, fixes the state of their culture» [8, p. 3]. In the second half of XIX and XX centuries the second stage begins of accumulation of the turkic оnomastic vocabulary, characterized by the deposit of linguists, and also historians-researchers of a particular region in the study of turkic onomastic. Turkic anthroponymy is investigated on next directions: -historical and ethnographic (A. G. Gafurov, G. F. Blagova, H. F. Ishacova), -lexical and etymological (N. A. Buskakov, N. A. Dmitriev, A. M. Emirova), - lingvoculturological (G. R. Aliev, V. V. Rudlov, A. A. Voronov), - structural and semantic (T. H. Kasumova, V. F. Ibragimova). G. F. Sattorov made a great contribution to the development of Turkish anthroponyms. Scientist systematized antropotoponymy of Tatarstan, and revealed the structure of the microsystem. His work deals with the origin and development of the Tatar anthroponyms, word-formation characteristics of personal names and place names, the name of which goes back to personal names and nicknames.