Моделі посткомуністичних трансформацій

Abstract

Провідною тенденцією розвитку сучасного світу є перехід до демократії. За чверть століття після початку „третьої хвилі” демократизації кількість демократій збільшилася більше, ніж утричі. Важливу роль у розвитку „третьої хвилі” відіграв крах комунізму, який зумовив „безпрецедентний демократичний прорив”. Проте включення до процесу демократизації посткомуністичних суспільств спричинило кризу транзитології, бо її первісну парадигму було створено на основі аналізу переходів до демократії від авторитарного типу політичних режимів, а комуністичні режими належать до тоталітарного. Як наголошує Є. Мачкув: „Поза розумінням тоталітаризму неможливо побудувати переконливу теорію перетворення комуністичної системи”. У статті ставляться завдання: на ґрунті аналізу системних особливостей тоталітаризму і практики посткомунізму 1) розробити динамічні моделі посткомуністичних трансформацій; 2) з’ясувати чинники, що зумовлюють їх траєкторію.