Развитие традиционных промыслов в регионах как фактор импортозамещающей модели модернизации экономики России

Abstract

Целью работы является определение региональных факторов и особенностей осуществления структурной перестройки, технического перевооружения и модернизации (особенно импортозамещающей модели модернизации) российской экономики на основе анализа и изучения позитивного зарубежного и отечественного опыта инновационного развития воспроизводственных систем. В работе использованы методы сравнительного статистического анализа, стратегического анализа и наблюдений. Результаты работы свидетельствуют о том, что при осуществлении модернизации большое значение также имеет учет региональных и отраслевых особенностей. Так, например, в республиках, одной из важнейших форм модернизации будет являться возрождение народных промыслов, некогда развиваемых титульными нациями этих республик, что также будет способствовать процессу импортозамещения. В Удмуртской Республике к таким промыслам относится льноводство, которое здесь интенсивно развивалось и в царский период развития страны (конец XIX - начало XX веков), и на первых этапах (20-е - 30-е годы XX века) существования советской власти. В эти периоды времени Удмуртия входила в тройку регионов, являющихся крупнейшими в стране производителями льна и изделий из него. В настоящее время лен выращивается в 15 районах Удмуртии, в основном в северной ее части и площади, занятые посевом льна, в последнее время составляют около 15 тыс. га. С 2007 г. реализуется республиканская программа «Развитие льняного комплекса Удмуртской Республики», мероприятия которой направлены на увеличение производства льняной продукции и повышение эффективности производства на предприятиях льняного комплекса республики. Значительную роль здесь могут сыграть районные общества потребительской кооперации, которые в свое время оказали существенное влияние в процессе культивирования льна. Общества потребкооперации могли бы увеличить объемы производства также и таких традиционных для удмуртов народных промыслах, как пчеловодство, лесные промыслы, отхожие промыслы (выделка рогож, циновок, кулей, крашение шерстяных, бумажных, холщевых тканей и пряжи). В других республиках России похожая ситуация - в них можно развивать другие виды полузабытых народных промыслов, нередко называемых этноэкономикой. У башкир, например, традиционными народными промыслами были коневодство и кумысоделание, которые в последнее время также интенсивно возрождаются. В Республике Башкортостан общества потребкооперации также могли бы существенно разнообразить свою деятельность, участвуя в развитии этих традиционных промыслов. Выводы. Таким образом, процесс модернизации экономики кроме технологического аспекта включает также этнический, социальный, экологический, этический, эстетический и иные аспекты. Развитие народных промыслов у титульных наций республик в составе России будет способствовать реализации эффективной экономической политики импортозамещения в целом по стране и ее отдельным регионам, а также развитию импортозамещающей модели модернизации экономики страны в целом.

Метою роботи є визначення регіональних чинників і особливостей здійснення структурної перебудови, технічного переозброєння і модернізації (особливо імпортозаміщуючої моделі модернізації) російської економіки на основі аналізу і вивчення позитивного зарубіжного і вітчизняного досвіду інноваційного розвитку відтворювальних систем. У роботі використані методи порівняльного статистичного аналізу, стратегічного аналізу і спостережень. Результати роботи свідчать про те, що при здійсненні модернізації велике значення також має облік регіональних і галузевих особливостей. Так, наприклад, в республіках, одні'. з найважливіших форм модернізації являтиметься відродження народних промислів, що колись розвиваються титульними націями цих республік, що також сприятиме процесу імпортозаміщення. В Удмуртській Республіці до таких промислів відноситься льонарство, яке тут інтенсивно розвивалося і в царський період розвитку країни (кінець XIX - початок XX віків), і на перших етапах (20-ті - 30-ті роки XX століття) існування радянської влади. У ці періоди часу Удмуртія входила в трійку регіонів, що є найбільшими в країні виробниками льону і виробів з нього. Нині льон вирощується в 15 районах Удмуртії, в основному в північній її частині і площі, зайняті посівом льону, останнім часом складають близько 15 тис. га. З 2007 р. реалізується республіканська програма «Розвиток льняного комплексу Удмуртської Республіки», заходи якої спрямовані на збільшення виробництва льняної продукції і підвищення ефективності виробництва на підприємствах льняного комплексу республіки. Значну роль тут можуть зіграти районні суспільства споживчої кооперації, які свого часу зробили істотний вплив в процесі культивування льону. Суспільства споживкооперації могли б збільшити обсяги виробництва також і таких традиційних для удмуртів народних промислах, як бджільництво, лісові промисли, відхожі промисли (вироблення рогож, кулів, фарбування вовняних, паперових, льняних тканин і пряжі). У інших республіках Росії схожа ситуація - в них можна розвивати інші види напівзабутих народних промислів, що нерідко називаються етноекономікою. У башкир, наприклад, традиційними народними промислами були коняр і кумисоробство, які останнім часом також інтенсивно відроджуються. У Республіці Башкортостан суспільства споживкооперації також могли б істотно різноманітити свою діяльність, беручи участь в розвитку цих традиційних промислів. Висновки. Таким чином, процес модернізації економіки окрім технологічного аспекту включає також етнічний, соціальний, екологічний, етичний, естетичний і інші аспекти. Розвиток народних промислів у титульних націй республік у складі Росії сприятиме реалізації ефективної економічної політики імпортозаміщення в цілому по країні і її окремим регіонам, а також розвитку імпортозаміщуючої моделі модернізації економіки країни в цілому.

In connection with the crisis in the global economy and the imposition of economic sanctions against Russia on the part of developed Western countries has acquired special urgency import substitution model of modernization of the Russian economy, one of the most important areas where the regional level (especially in the Russian republics - and they number 22, ie . approximately a quarter of the total number of subjects of the Russian Federation) is the renewal and development of traditional crafts, which has long been engaged in the titular nations and nationalities living in them. The aim is to determine the regional factors and features of the restructuring, modernization and upgrading (especially import-substitution model of modernization) of the Russian economy on the basis of the analysis and the study of positive foreign and domestic experience of innovative development of the reproductive systems. We used the methods of comparative statistical analysis, strategic analysis and observations. Work showed that the implementation of the modernization of great importance also is taking into account regional and sectoral characteristics. For example, in the republics, one of the most important forms of modernization will be a revival of folk art, once developed by the titular nationalities of these republics, which will also contribute to the process of import substitution. In the Udmurt Republic to such fisheries include flax, which are extensively developed in the royal period of development (late XIX - early XX centuries), and in the early stages (20th - 30th years of XX century) of the Soviet regime. Then Udmurtia was part of the three regions, the country's largest producers of flax and its products. Currently, flax is grown in 15 districts of Udmurtia, mainly in the northern part and the area occupied by planting flax, recently up about 15 thousand hectares. Since 2007, implemented a national program "Development of flax complex of the Udmurt Republic," whose activities are aimed at increasing the production of linen products and increase production efficiency in the enterprises of the republic of flaxseed. Significant role can play a district community of consumer cooperatives, which at one time had a significant impact in the course of cultivation of flax. Society of Consumer could increase production and also its traditional Udmurt folk crafts like beekeeping, forest crafts, seasonal work (tanning mat, mats, sacks, wool dyeing, paper, a linen fabric and yarn). In other republics of Russia a similar situation - they can develop other types of half-forgotten crafts, often called etnoekonomikoy. Bashkirs, for example, traditional crafts were horse breeding and kumysodelanie who recently also vigorously revived. In the Republic of Bashkortostan and the consumers' society could significantly diversify its activities by participating in the development of traditional crafts. Conclusions. Thus, the process of modernization of the economy apart from the technological aspect includes ethnic, social, environmental, ethical, aesthetic and other aspects. Development of handicrafts in the titular nations of republics within Russia will contribute to the implementation of effective economic policy of import substitution in the whole country and its regions, as well as the development of import-substitution model of economic modernization of the country as a whole.