В рамках теории коагуляции лиофильных коллоидных систем на основе
данных электронной микроскопии (ТЭМ), рентгеноструктурного анализа
(РСА), ИК-фурье-спектроскопии (FTIR) и метода БЭТ (на основе теории
Брунауэра, Эммета и Теллера) показано, что сорбированный кислород в
нанопорошках диоксида циркония способствует разобщению наночастиц
в нормальных условиях (контакты коагуляционного типа) и снижает уплотняемость (способствует коагуляции) в условиях высокого гидростатического давления (ВГД).
У рамках теорії коаґуляції ліофільних кольоїдних систем на основі даних
електронної мікроскопії (ТЕМ), рентґеноструктурної аналізи (РСА), ІЧ-
Фур’є-спектроскопії (FTIR) і методи БЕТ (на основі теорії Брунауера, Еммета й Теллера) показано, що сорбований кисень у нанопорошках діоксиду цирконію сприяє роз’єднанню наночастинок у нормальних умовах
(контакти коаґуляційного типу) і знижує ущільнення (сприяє коаґуляції)
в умовах високого гідростатичного тиску (ВГТ).
As shown within the scope of the theory of lyophilic colloid systems coagulation
and using the methods of transmission electron microscopy, X-ray
analysis, FTIR, and BET theory, the retained oxygen promotes uncoupling of
zirconia nanoparticles under normal conditions and reduces their compactibility
under high-pressure conditions.