Ідеї французького структураліста К. Леві-Строса відігравали вагому роль у фольклористичних студіях тартусько-московської семіотичної школи. Ю. Лотман, Є. Мелетинський, С. Неклюдов, О. Новик, Д. Сегал, Т. Цив’ян та В. Топоров у своїх дослідженнях широко застосовували принцип бінаризму, прийом трансформації, математичні методи, вивчали текст у сукупності його варіантів і зверталися до питання співвідношення форми та змісту. Своєрідністю структурної фольклористики був синтез підходів В. Проппа та К. Леві-Строса – синтагматичного й парадигматичного аспектів та доповнення синхронічного аналізу діахронічним.
Идеи французского структуралиста К. Леви-Стросса играли важную роль в фольклористических исследованиях тартуско-московской семиотической школы. Ю. Лотман, Е. Мелетинский, С. Неклюдов, О. Новик, Д. Сегал, Т. Цивьян и В. Топоров в своих изысканиях широко применяли принцип бинаризма, прием трансформации, математические методи, изучали текст в совокупности его вариантов и обращались к вопросу соотношения формы и содержания. Особенность структурной фольклористики заключалась в синтезе подходов В. Проппа и К. Леви-Стросса – синтагматического и парадигматического аспектов и дополнение синхронического анализа диахроническим.
The ideas of Claude Levi-Strauss played an important role in the folklore studies of Tartu-Moscow semiotic school. Yu. Lotman, E. Meletinski, S. Nekludov, O. Novik, D. Segal, T. Tsuvian and V. Toporov used widely in their researches the binarism principle, the transformation technique, the mathematics methods, studied the text in all its variants and appealed to the problem of form and content correlation. The particularity of the structural folklore studies was in the synthesis V. Propp’s and C. Levi-Strauss approaches – syntagmatic and paradigmatic dimensions and addition the synchronic analysis by diachronic.
