Анотація:
Зазначено, що у відомих алгоритмах розв'язування задачі про призначення в явному вигляді чи опосередковано використовуються відомі класичні умови існування перфектного паросполучення в дводольному графі. Показано, що кожному дводольному графу можна співставити деякий вектор і розширений поліматроїд таким чином, що даний вектор є базою цього розширеного поліматроїда тоді та тільки тоді, коли даний граф містить перфектие паросполучення.