В статье на материалах Среднего Урала рассмотрена специфика
периферийной советской прессы. Организованность в соответствии с
диктовавшейся свыше логикой единообразия не отменяла в газетной
периодике характерных для различных пространственно-временных
континуумов рамок. На материалах нескольких газет (региональной,
городских, районной и заводских) исследован вопрос о соотношении макро-
и микроконтекстов в пределах заданного «медиаландшафта». Указано об
потенциале ретроспективных источников для изучения повседневной
жизни локальных сообществ, позволяющих разнообразить представления
о советском обществе в целом.
У статті на матеріалах Середнього Уралу розглянута специфіка
периферійної радянської преси. Організованість відповідно до логіки
одноманітності, що диктувалася зверху, не відміняла в газетній періодиці
характерних для різного просторово-часового континууму рамок. На
матеріалах декількох газет (регіональної, міських, районних і заводських)
досліджено питання про співвідношення макро- і мікроконтекстів в межах
заданого «медіаландшафту». Вказано про потенціал ретроспективних
джерел для вивчення повсякденного життя локальних співтовариств, які у
перспективі дозволять урізноманітити уявлення про радянське суспільство
в цілому.
In the article on materials of Middle Ural the specificity of peripheral
soviet press is considered. Good organization in accordance with the logic of
uniformity dictated above, did not abolish characteristic for different spatiotemporal
continium frames in the newspaper periodicals. On materials of several
newspapers (regional, city, district and factories) a question is explored about
correlation macro- and microcontexts within the limits of set «mediaspace».
The potential of retrospective sources for the study of everyday life of local
associations is indicated and also to diversify the view on the soviet society on
the whole.