Анализируются квазипериодические вариации мощности некогерентно рассеянных сигналов,
вызванные волновыми возмущениями в ионосфере, в день частного (фаза около 0.42) солнечного
затмения и в фоновый день. Для спектрального анализа использовались оконное преобразование
Фурье, адаптивное преобразование Фурье и вейвлет-анализ. Показано, что в день солнечного
затмения и в фоновый день спектральные характеристики волновых возмущений в диапазоне
высот 100 ÷ 500 км заметно отличались. Изменения спектрального состава начинались после
наступления фазы максимального покрытия диска Солнца и продолжались не менее 2 ч.
Аналізуються квазіперіодичні варіації потужності некогерентно розсіяних сигналів, викликаних хвильовими збурюваннями в іоносфері,
у день часткового (фаза близько 0.42) сонячного затемнення та у фоновий день. Для спектрального аналізу використовувалися віконне перетворення Фур’є, адаптивне перетворення
Фур’є та вейвлет-аналіз. Показано, що в день
сонячного затемнення та у фоновий день спектральні характеристики хвилевих збурень у діапазоні висот 100 ÷500 км помітно відрізнялися.
Зміни спектрального складу починалися з настанням фази максимального покриття диска
Сонця і тривали щонайменш 2 г.
Quasi-periodic variations in the power of incoherently
scattered signals generated by wave disturbances
in the ionosphere are analyzed on
a reference day and on the day of a partial eclipse
that provided approximately 0.42 coverage. The
spectral analysis techniques employed the window
Fourier transform, the adaptive Fourier transform,
and the wavelet transform. The spectral
characteristics within the 100 ÷500 km altitude
on the day of eclipse and on the reference day are
shown to differ appreciably. The spectral content
starts to change at the beginning of the phase
of maximum coverage and lasts for at least for
2 hours.
