Показано, що безпрецедентна нестабільність українського законодавства, яке регулює відносини у сфері науки та інновацій, не зрозуміла багатьом експертам непослідовність законодавчої та виконавчої влади у створенні реальних механізмів формування та реалізації науково-технологічної політики, зумовлені боротьбою двох принципово відмінних підходів у розумінні ролі держави в цих процесах. Прихильники одного з них виходять перш за все з необхідності всезагального контролю і повної недовіри до людини і не вірять у можливості науки серйозно впливати на економіку, інші намагаються сформувати механізми активізації ініціативи людей, якомога більш повного використання можливостей вітчизняної науки.
Показано, что беспрецедентная нестабильность украинского законодательства, которое регулирует отношения в сфере науки и инноваций, не понятная многим экспертам непоследовательность законодательной и исполнительной власти в создании реальных механизмов формирования и реализации научно-технологической политики, обусловлены борьбой двух принципиально отличных подходов в понимании роли государства в этих процессах. Поклонники одного из них исходят прежде всего из необходимости всеобщего контроля и полного недоверия к человеку и не верят в возможность науки серьезно влиять на экономику, другие пытаются сформировать механизмы активизации инициативы людей, наиболее полного использования возможностей отечественной науки.
It’s shown that the unprecedented instability of the Ukrainian legislation regulating science and innovation, and inconsistency of legal and executive powers in setting up mechanisms for science & technology policy building and implementation, not understandable for many experts, originates from the encounter of the two basically distinct approaches to the treatment of the state’s role in these processes. Advocates of the first one call for the need of all-inclusive control and total distrust in an individual, not believing in the capability of science to have radical effects on the economy, whereas advocates of the other one attempt to construct a mechanism for intensifying the individuals’ initiative and the fullest possible use of capabilities available with the national science.