В статье отстаивается разработанный автором подход, основанный на синтезе теоретико-информационных представлений, рассматривающий информацию в качестве всеобщего организационного фактора, определяющего появление, устойчивость и преобразование всех типов природных и социальных систем. Применение современных системно-информационных представлений позволяет перейти к исследованию механизмов передачи потенциальной информации в процессах самоорганизации и саморазвития систем любого рода. Одновременное введение системно-информационных представлений в методологию как естественнонаучных, так и гуманитарных дисциплин открывает самые широкие возможности для анализа наиболее существенных свойств системной организации всего сущего, начиная с момента появления атомов химических элементов и кончая исследованием информационной составляющей явлений и процессов в социальной сфере.
У статті обстоюється розроблений автором підхід, заснований на синтезі теоретико-інформаційних уявлень, що розглядає інформацію як загальний організаційний чинник, зумовлюючий появу, стійкість та перетворення усіх видів природних і соціальних систем. Застосування сучасних системно-інформаційних уявлень дозволяє перейти до дослідження механізмів передачі потенційної інформації в процесах самоорганізації та саморозвитку системн будь-якого типу. Одночасне введення системно-інформаційних уявлень в методологію як природничих, так і гуманітарних дисциплін відкриває широкі можливості для аналізу найбільш суттєвих властивостей системної організації всього сущого, починаючи з моменту появи хімічних елементів і закінчуючи дослідженням інформаційної складової явищ і процесів у соціальній сфері.
The author highlights his approach based on the synthesis of a theoretical information view that treats information as a general organizational factor predetermining appearance, stability and transformation of any natural and social system. The use of this modern systemic information view allows one to proceed to studies of mechanisms for transfer of potential information in self-organization and self-development processes in any system. Parallel embedding of the systemic information view into the methodology of natural and humanitarian disciplines opens up great possibilities for analyses of most essential properties of the systemic organization of the whole being, from the appearance of chemical elements to studies of the information component of social phenomena and processes.
