Проаналізовано ряд прикладів деградації конструкційних матеріалів "в об’ємі” (сталі магістральних нафто- та газопроводів, резервуарів зберігання нафти, штуцерів оливо-гідравлічних систем, паропроводів, корпусів реакторів гідрокрекінгу нафти) та роль робочих середовищ у цому процесі. Наведено загальні закономірності зміни механічних, корозійних та корозійно- механічних властивостей металів при тривалій експлуатації, а також можливості електрохімічних методів оцінки стану деградованого матеріалу. За режимами експлуатації об’єкти структуровано на низькотемпературні (звичайні умови) та високотемпературні, що відповідають температурі повзучості.
Проанализирован ряд примеров деградации конструкционных материалов “в объеме” (стали магистральных нефте- и газопроводов, резервуаров хранения нефти, штуцеров маслогидравлических систем, паропроводов, корпусов реакторов гидрокрекинга нефти) и роль рабочих сред в этих процессах. Приведены общие закономерности изменения механических, коррозионных и коррозионно- механических свойств металлов при длительной эксплуатации, а также возможности электрохимических методов оценки состояния деградированного материала. Согласно режимам эксплуатации, объекты структурированы на низкотемпературные (обычные условия) и высокотемпературные, соответствующие температуре ползучести.
We have analyzed several examples of “in-volume” degradation of structural steels (used in oil and gas mains, oil tanks, oil-hydraulic system pipe connections, steam conduits, and oilhydrocracking tanks), as well as the role of operational media in this process. We propose general dependences of the changeover of mechanical, corrosive and corrosive-mechanical properties of metals under long-term operation, as well as capabilities of electrochemical methods of degraded material state assessment. By operation modes, the objects are subdivided into low-temperature ones (normal conditions) and high-temperature ones, which satisfy the creep temperature condition.