У центрі есею – образ дерева (дуба) як символ зв’язку землі і неба, єдності поколінь від античності до сьогодні та трансформації образу-символу при пересадженні його на український літературний ґрунт у поетичних інтерпретаціях.
В центре эссе – образ дерева (дуба) как символ связи земли и неба, единства поколений от античности по сегодня и трансформации образа-символа при «пересадке» его на украинскую литературную почву в поэтических интерпретациях.
The essay is centering on the image of a tree (an oak) as a symbol of connection between earth and heaven, unity of generations from antiquity to nowadays, and transformation of the image-symbol during its transplantation to the Ukrainian literary ground within poetical interpretations.