Методом термостимулированной деполяризации проведены сравнительные исследования процессов низкотемпературной дипольной релаксации в замороженных водных дисперсиях нанооксидов, индивидуальных и в присутствии бычьего сывороточного альбумина (БСА). Для последних систем характерно увеличение вкладов релаксационных процессов при Т > 160–170 К, в то время как для водных дисперсий оксидов бóльшие токи ТСД наблюдаются при Т < 160–170 К. Это отличие обусловлено участием молекул БСА – полярных связей, групп, фрагментов и целых макромолекул – в релаксационных процессах, особенности которых зависят от природы нанооксида и характера взаимодействий БСА с его поверхностью.
Методом термостимульованої деполяризації проведені порівняльні дослідження процесів низькотемпературної дипольної релаксації в заморожених водних дисперсіях нанооксидів, індивідуальних і в присутності бичачого сироваткового альбуміну (БСА). Для останніх систем характерно збільшення вкладів релаксаційних процесів при Т > 160…170 К, в той час як для водних дисперсій оксидів більші струми ТСД спостерігаються при Т < 160…170 К. Ця відмінність зумовлена участю молекул БСА – полярних зв’язків, груп, фрагментів і цілих макромолекул – в релаксаційних процесах, особливості яких залежать від природи нанооксиду та характеру взаємодій БСА з його поверхнею.
Comparative investigations of low-temperature processes of dipolar relaxation in frozen aqueous dispersions of nanooxides alone and with the presence of bovine serum albumin (BSA) were carried out using thermally stimulated depolarization current method. For the later systems, an increase in contribution of relaxational processes is observed at T > 160- 170 К, since for aqueous suspensions of nanooxides, greater TSD currents are observed at Т < 160-170 К. This difference is due to the participation of the BSA molecules (polar bonds, groups, fragments, whole molecules) in the relaxation processes, whose features depend also on the nature of nanooxide and a character of BSA interactions with its surface.