Символізація явищ природи, відбитих у фразеологізмах давньоверхньонімецького періоду

Abstract

У статті відзначається особлива роль символів у процесі формування фразеологічного складу німецької мови протягом VIII–XI століть; визначаються універсальні чинники, загальні для становлення фразеологізмів цього історичного етапу розвитку німецької мови, і специфічні, які залежать від рис німецької мови й особливих умов її існування. Ключові слова: картина світу, символ, усталене словосполучення, давньоверхньонімецький період.

В статье отмечается особая роль символов в процессе формирования фразеологического состава немецкого языка в VIII–XI веках; определяются универсальные факторы, общие для становления фразеологизмов этого исторического этапа развития неметкого языка, и специфические, зависящие от черт немецкого языка и особенных условий его исторического существования. Ключевые слова: картина мира, символ, устойчивое словосочетание, древневерхненемецкий период.

The article is closely connected with the definition of peculiarities of moral, social-historical and spiritual-cultural experience of the speakers of Old High German language as one of the most important extralingual fragment of reality. The usage of this approach can give a complete picture of national-cultural peculiarities of phraseological system of German of VIII–XI centuries. National-cultural factors relevant for formation of phraseological world representation of Old High German period have been determined. Keywords: world representation, symbol, set expression, Old High German language.