Меланхолійні інтенції у ліриці Тараса Шевченка

Abstract

У статті досліджуються меланхолійні інтенції, що виражені у ліриці Т. Г. Шевченка. Герменевтичне осмислення творів здійснюється із залученням категоріального апарату екзистенційної філософії та психології. Виявлено кореляцію поняття меланхолії із маргінальністю та нонконформізмом у творах поета, особливістю яких є перемога віталістичних сил над депресивними та ентропійними мотивами.

В статье исследуются меланхолические интенции, выраженные в лирике Т. Г. Шевченко. Герменевтическое осмысление произведений осуществляется с привлеченным категориального аппарата экзистенциальной философии и психологии. Выявлена корреляция понятия меланхолии с маргинальностью и нонконформизмом в произведениях поэта, особенностью которых является победа виталистических сил над депрессивными и энтропийными мотивами.

The article investigates the melancholic intentions expressed in the poetry of Taras Shevchenko. Hermeneutical understanding of the works carried out with borrowed categorical system of existential philosophy and psychology. The correlation with the concept of melancholy, marginality and non-conformism in the works of the poet, a feature which is to win vitalistic forces over depressive and entropic reasons.