Релігія і суспільні відносини у вченні Івана Павла II

Abstract

Зростання уваги сучасної людини до релігії та інтенсифікація церковно-державних відносин часто супроводжуються розумінням релігії, невідповідним її сутності, що робить релігію знаряддям політичної влади та задоволення суб’єктивних інтересів. Аналіз моделей церковно-державних відносин та місця релігії у житті людини у філософсько-богословській спадщині папи Івана Павла II має на меті виявити його бачення основних тенденцій прийняття релігії суспільством та обґрунтування її важливості для людства.

Рост внимания современного человека к религии, а также интенсификация церковно-государственных отношений часто сопровождается пониманием религии, неадекватным её сущности, поэтому делает религию орудием политической власти и удовлетворения субъективных интересов. Анализ моделей церковно-государственных отношений и места религии в жизни человека в философско-богословском наследии папы Иоанна Павла II ставит целью выявление его виденья основных тенденций в принятии религии обществом и обоснования её важности для человечества.

The increasing of modern human being’s attention to religion and the intensification of church-state relations often is attended with the religion’s understanding that not correspondent to it essence. That is why religion becomes the instrument of political authority and the instrument of satisfaction of subjective interests. The analysis of church-state relations and the place of religion in human being’s life in John Paul II’s philosophicaltheological teaching show us his point of view on the main tendency of the understanding of the place of religion in society, his argumentation of religion’s significance for mankind.