Вплив термоциклічного напрацювання на деградацію властивостей теплотривкої сталі

Abstract

З використанням методів неруйнівного контролю, а також методу повних діаграм досліджено основні закономірності впливу термоциклічного напрацювання на кінетику деградації властивостей сталі 25Х1М1Ф. Методом вимірювання мікротвердості встановлено, що протягом циклічних змін температури поверхня зразків зміцнюється, водночас їх внутрішній шар знеміцнюється внаслідок процесів термічного повороту і самовідпуску матеріалу. Показано, що за статичного розтягу зразків після напрацювання змінюється кінетика накопичення пошкод. При цьому поверхневий шар полікристала розглядали як автономну підсистему. Вивчено локалізоване пластичне течіння на мезорівні у поверхневому шарі матеріалу.

С использованием неразрушающего метода, а также полных диаграмм нагружения исследованы основные закономерности влияния термоциклической наработки на деградацию свойств стали 25Х1М1Ф. Методом измерения микротвердости установлено, что в процессе термоциклирования поверхность образцов упрочняется, а их внутренний слой разупрочняется вследствие процессов термического возврата и самоотпуска материала. Показано, что при статическом растяжении образцов после термоциклической наработки изменяется кинетика накопления повреждений. При этом поверхностный слой поликристаллического образца рассматривали как автономную подсистему. Изучены процессы локализованного пластического течения на мезоуровне в поверхностном слое материала.

The regularities on the influence of thermal-cycle work on degradation of the heat-resistant 25Х1М1Ф steel properties have been investigated by the non-destructive methods, and also the method of complete leading diagrams. Using the method of microhardness measuring it has been found that in the process of thermocycling the specimen surface hardened and its internal layer softened due to the processes of material thermal self-recovery and selftempering. In this case the surface layer of polycrystal specimen was considered to be an autonomous mesostructural level of deformation, in which plastic flow developed more easily than in the material volume.