Нарративные источники как один из информационных ресурсов цыгановедения

Abstract

В статті розглянуто методи аналізу наративних джерел, верифікації даних інтерв’юза даними архівних джерел і можливість їх комплексного застосування. Автор вказує на особливу точність спогадів очевидців похилого віку та збереженість

в родовій пам’яті генеалогії старовинних циганських родів. Описано джерелознавчий

потенціал циганських меморатів – інформації щодо циганської передвоєнної історії і спогадів “останнього кочового покоління”, розглянуто

доцільність їх видання у формі “спогади з коментарями”. Наголошено на потребі фіксації циганознавцями свідчень циган похилого віку під час польових експедицій.

Окреслено специфіку застосування в роботі з циганами-інформантами методів інтерв’ювання для збору історичних, етнографічних, лінгвістичних відомостей і доцільність організації планової фіксації усних свідчень.

В статье рассмотрены методы анализа нарративных источников, верификации данных интервью по архивным источникам, возможность их комплексного применения. Автор акцентирует внимание на особенной точности воспоминаний ромов преклонного возраста. Генеалогия старинных ромских родов хорошо со- хранилась. Исследован источниковедческий потенциал “меморатов” – инфор- мации о цыганской довоенной истории и воспоминаний “последнего кочевого поколения”. Рассмотрена целесообразность их издания в форме “воспоминания с комментариями”. Акцентировано внимание на необходимости фиксации

исследователями во время полевых экспедиций устных свидетельств ромов

преклонного возраста. Также рассмотрена специфика применения в работе с

ромами-информантами методов интервьюирования для сбора исторической,

этнографической, лингвистической информации, целесообразность организации плановой фиксации устных свидетельств.

Methods of narrative sources analysis, verification of interview data according to archive sources data and possibility of their complex combination is considered in the article. The author specifies particular accuracy of elderly eyewitnesses’ recollections and preservation of ancient Romani generations’ genealogy in the peoples’ family

memory. The author described source potential of Romani memoraties - information about Roma pre-war history and memoirs of the “last nomadic generation” and considered appropriateness of publishing the min the form of “memories and commentaries”.

Special attention must be paid to the importance of fixing elderly Romanies’ recollections during the Romani studies field researches. The author describes specifics of interview in

gmethods when dealing with Romani informers for collecting historic, ethnographical, linguistic data and analyses suitability of arranging planned fixation of oral witnessings.