Метою студії є дослідження господарської діяльності гетьмана Кирила Розумовського, зокрема повернення до своїх рангових володінь маєтностей, що були незаконно роздані «антецессорами»
та захоплені різного чина та звання людьми на прикладі: «привертання ґрунтів» до Гадяцьких володінь гетьмана, якими незаконно користувалися «духовні та мирські люди різного звання» Грунської
сотні, та секуляризація майна Пустинно-Скельського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря у вигляді повернення до володінь Гадяцького замку посполитих села Павловочки Грунської
сотні.
Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. Робота підготовлена на основі антропологічного підходу. Під час написання застосовані проблемно-хронологічний, історико-генетичний, аналітичний методи.
Новизна дослідження: у результаті пошуку з’ясовувалася господарсько-економічна діяльність
гетьмана Кирила Розумовського в одному зі своїх рангових володінь – Гадяцькому замку – та роль
при цьому гетьманської домової Економічної канцелярії. На прикладі виселення жителів Грунської
сотні Гадяцького полку з їхніх осель, зведених на землях, що були власністю Гадяцького замку, та
відбирання з-під володіння Пустинно-Скельського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря
посполитих с. Павловочки Грунської сотні показано прагнення гетьмана Кирила Розумовського до
особистого збагачення як царського вельможі й магната. Дослідження виявило незвичайне, як для
українського гетьмана, відношення Розумовського до «чорного» духовенства, що, на відміну від
«антецесорів», не затвердив право Скельського монастиря на посполитих села Павловочки, а навпаки відібрав їх з-під володіння монастирського до рангової своєї маєтності – Гадяцького замку.
Це все допомагає скласти ще більшу уяву про життя та економічно-господарську діяльність різних верств населення краю в середині XVIII ст.
Висновок: поряд із тим позитивним, що було під час гетьманування Кирила Розумовського для
розвитку України, проявлялися і негативні його риси – прагнення до збагачення, безпринципність,
незнання глибинного життя народу та його прагнень, що диктувалося тодішньою імперською політикою Росії. У дослідженні показано соціальне розшарування в суспільстві, яке з часом тільки
збільшувалося. Підтекстом проходить тема про захист простого козацтва з боку козацької старшини від свавілля імперських чиновників – на прикладі дій Грунської сотенної канцелярії та Генеральної військової канцелярії – на противагу домовій гетьманській Економічній канцелярії на чолі зі
статс-міністром Григорієм Тепловим – сірим кардиналом гетьманства Розумовського.
The purpose of the study is to research the economic activities of hetman Kyrylo Rozumovsky, in particular,
the return to their rank possessions of estates that were illegally distributed by «antecessors» and
seized by people of various ranks and titles, for example: «attracting soil» to the hetmanʼs Gadyach possessions,
which were illegally used by «clergy and secular people of various ranks» of the Hrun hundred, and
the secularization of the property of the Pustyno-Skelsky Spaso-Preobrazhensky cathedral in the form of a
return to the possessions of Gadyach castle of commoners of the village of Pavlovochka of the Hrun hundred.
The methodological basis of the research is the principles of historicism, objectivity and systematicity.
The work was prepared on the basis of an anthropological approach. When writing, problem-chronological,
historical-genetic, analytical methods were used.
The novelty of the research: as a result of the search, business-economic activities of hetman Kyril Razumovsky
in one of his high-ranking possessions – Gadyach castle and the role of the hetmanʼs household
Economic chancellery were clarified. On the example of eviction of residents of the Hrun hundred of the
Gadyach regiment from their homes built on the lands that were the property of the Gadyach castle and the
taking away from the possession of the Pustyno-Skelsky Spaso-Preobrazhensky menʼs cathedral of the
Commonwealth citizens of Pavlovochka village of the Hrun hundred shows the desire of hetman Kyrylo Rozumovsky
for personal enrichment as a royal nobleman and tycoon. The research revealed an unusual, as
for a Ukrainian hetman, Rozumovskyʼs attitude towards the «black» clergy, who, unlike his «ancestors»,
did not approve the right of the Skelsk monastery to the commoners of Pavlovochka village, but instead
took them from the monasteryʼs possession to his own estate – the Gadyach castle. All of this helps to create
an even greater idea of the life and economic activity of different strata of the regionʼs population in the
middle of the 18th c.
Conclusion: along with the positive things that happened during the hetmanship of Kyrylo Rozumovsky
for the development of Ukraine, his negative features were also manifested – the desire for enrichment, unprincipledness,
ignorance of the deep life of the people and their aspirations, which was dictated by the imperial
policy of Russia at the time. The study shows social stratification in society, which only increased
over time. The subtext is about the protection of the common Cossacks from the side of the Cossack elders
against the arbitrariness of the imperial officials – on the example of actions of Hrun hundred Chancellery
and the General military chancellery – in opposition to the house hetmanʼs Economic chancellery headed
by minister of state Hryhoriy Teplov – the gray cardinal of the Rozumovsky hetmanship.
