Тематика війни, антропологія війни в останні десятиліття, а особливо в час повномасштабного вторгнення РФ на територію України (2022–2024 рр.) актуалізувались у працях українських та
зарубіжних учених – істориків, етнологів, фольклористів, соціологів. Особлива увага приділяється
таким темам, як народно-визвольний рух у фольклорі українців, поведінкові стереотипи в час війни,
становище жінки у війні, трагедія остарбайтерів та біженців, травми війни, фольклор у контексті війни тощо. Протягом 2022–2023 рр. науковці проводили запис та публікацію усно-історичних
інтервʼю внутрішньо переміщених осіб, біженців, мешканців деокупованих територій. Однак поза
увагою залишаються традиційні світоглядні уявлення, магія та ритуали, приурочені до виходу на
війну, та ті, до яких вдавалися безпосередньо на полі битви, хоча вони існували з найдавніших часів
і збереглися до наших днів. Мета статті – систематизувати, описати та простежити еволюцію
ритуалів, засобів військової та апотропеїчної магії, повʼязаних із виходом на війну, від найдавніших
часів до сьогодення. Джерельна база – історичні та церковні памʼятки X–XVII ст., фольклорні матеріали XVI–XXI cт. Методи. Під час написання статті використано історичний, описовий та
порівняльно-історичний методи. Наукова новизна. Спираючись на літописні та церковні джерела,
а також на фольклорні тексти, автор простежує тяглість релігійної та фольклорної традиції від
X ст. до наших днів. У статті систематизовано та описано колективні й індивідуальні магічні
практики, які мали забезпечити перемогу над ворогом та збереження життя кожного воїна. Автор показує взаємодію церковно-канонічної та усної народної традиції XI–XXI ст., взаємопроникнення літургійних і фольклорних текстів. Висновки. Протягом X–XXI ст. українці вдавалися до таких колективних і індивідуальних форм військової магії: передбачення та ворожіння; віра в знамення, віщування, прикмети, знаки та обереги; колективні жертвоприношення або пожертва на храм;
принесення обітниці; соборна молитва в храмах та безпосередньо перед виходом у похід; благословення та освячення військових атрибутів (козацьких суден, хоругви, зброї); зображення хресного
знамення на бойових знаменах; індивідуальна або колективна молитва на полі битви, використання
предметів-оберегів (рідна земля, хрест). У цих магічних практиках спостерігається нерозривна єдність дохристиянської та християнської релігійно-світоглядних традицій.
The topic of war, anthropology of war in recent decades, and especially during the full-scale invasion
of the Russian Federation on the territory of Ukraine (2022–2024), were updated in the works of Ukrainian
and foreign scientists – historians, ethnologists, folklorists, sociologists. Special attention is paid to such
topics as national liberation movement in the folklore of Ukrainians, behavioral stereotypes during the
war, position of women in the war, tragedy of ostarbaiters and refugees, war traumas, folklore in the context
of the war, etc. During 2022–2023, scientists recorded and published oral history interviews of internally
displaced persons, refugees, and residents of de-occupied territories. However, traditional worldviews,
magic and rituals timed to go to war and those resorted directly on the battlefield, although they have
existed since ancient times and have survived to the present day, remain overlooked. The purpose of the
article is to systematize, describe and trace the evolution of rituals, means of military and apotropaic magic
related to going to war, from ancient times to the present. The source base is historical and church books
of the 10th–17th c., folklore materials of the 16th–21st c. Methods. When writing the article, historical,
descriptive and comparative-historical methods were used. Scientific novelty. Relying on chronicle and
church sources, as well as folklore texts, the author traces the durability of religious and folklore traditions
from the 10th c. to the present day. The article systematizes and describes collective and individual magical
practices that were supposed to ensure victory over the enemy and preserve the life of each warrior. The
author shows the interaction of church-canonical and oral folk tradition of the 11th-21st c., interpenetration
of liturgical and folklore texts. Conclusions. During the 10th-21st c. Ukrainians resorted to the following
collective and individual forms of military magic: prediction and divination; belief in omens, signs and
charms; collective sacrifices or donation to the temple; making a vow; congregational prayer in churches
and immediately before going on a hike; blessing and consecration of military attributes (Cossack ships,
banners, weapons); the image of the sign of the cross on battle banners; individual or collective prayer on
the battlefield, the use of talismanic objects (native land, cross). In these magical practices, there is an inseparable
unity of pre-Christian and Christian religious and worldview traditions.
