dc.contributor.author |
Зубер, С. |
|
dc.date.accessioned |
2024-11-07T14:14:48Z |
|
dc.date.available |
2024-11-07T14:14:48Z |
|
dc.date.issued |
2024 |
|
dc.identifier.citation |
Хлібні вироби українців Середньої Наддніпрянщини: традиції приготування та споживання (за матеріалами етнографічних експедицій) / С. Зубер // Сіверянський літопис. — 2024. — № 4. — С. 41-46. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
2518-7430 |
|
dc.identifier.other |
DOI: 10.58407/litopis.240404 |
|
dc.identifier.uri |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199931 |
|
dc.description.abstract |
Метою роботи є характеристика та аналіз питань, повʼязаних із випіканням та споживанням
хлібних виробів населенням Середньої Наддніпрянщини, зʼясування специфіки традиційної хлібної
випічки досліджуваного регіону. Висвітлюються особливості приготування виробів з борошна та
крупʼяних культур. Особлива увага приділяється населеним пунктам Переяславщини.
Під час роботи над дослідженням застосовано принципи достовірності, науковості, історизму. Найбільш інформативними, вагомими, змістовними є польові етнографічні матеріали. Відтак,
особливе місце посідають методи польового етнографічного дослідження з метою збору фактичного матеріалу. Насамперед це інтервʼю за програмою-запитальником, також спостереження,
фотофіксація, опитування.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в науковий обіг введено нові польові етнографічні матеріали з території Середньої Наддніпрянщини, здійснено наукове дослідження народних традицій хлібопечення, побутування та споживання окремих різновидів хлібних
виробів в українців досліджуваного регіону.
Зʼясовано різницю між лексемами «хліб» та «паляниця». Проаналізовано особливості варистої
печі як основного хлібопекарського пристосування, її роль у житлі українців. Зроблено акцент на
процесі приготування кваші, давньої української страви, яку традиційно готували напровесні, у Великий піст. Проаналізовано підбірку етнографічних матеріалів, зібраних науковцем Д. Косариком у
затопленому водами Канівського водосховища селі Андруші на Переяславщині. Дослідник змалював
картину харчування селян, узявши за основу річний календарний цикл. Установлено, що обряди, повʼязані із закінченням життєвого шляху людини, також багаті на приклади використання хліба та
інших виробів із борошна. Наголошено на особливій ролі такої випічки, як книші, коржики.
Підсумовуючи, варто зазначити, що хліб та вироби зі злакових культур посідають особливе
місце в народній культурі українців Середньої Наддніпрянщини, зокрема Переяславщини, та корелюють із загальноукраїнським контекстом. Непоодинокі факти свідчать про сакралізацію хліба. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
The purpose of the work is to characterize and analyze issues related to baking and consumption of
bread products by the population of the Central Naddniprianshchyna, to find out specifics of traditional
bread baking in the studied region. Features of preparation of products from flour and cereals are highlighted.
Special attention is paid to the settlements of Pereiaslavshchyna.
During the work on the research, the principles of reliability, scientificity, and historicism were applied.
Field ethnographic materials are the most informative, significant, meaningful. Therefore, a special
place is occupied by methods of field ethnographic research for the purpose of collecting actual material.
First of all, it is an interview according to the questionnaire program, as well as observation, photo-fixation,
surveys.
The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that new ethnographic field materials from
the territory of the Central Naddniprianshchyna have been introduced into scientific circulation, a scientific
study of the folk traditions of bread-making, use and consumption of certain types of bread products
among Ukrainians of the studied region has been carried out.
The difference between lexemes «bread» and «palyanytsia» has been clarified. Peculiarities of the oven
as the main bread-making device, its role in the housing of Ukrainians are analyzed. Emphasis is placed on
the process of preparing kvasha, an ancient Ukrainian dish that was traditionally prepared before spring,
during Great Lent. The article analyses a selection of ethnographic materials collected in the village of
Andrushi in Pereiaslavshchyna, flooded by the waters of the Kaniv reservoir, by scholar D. Kosaryk. The
researcher presented a picture of peasants diet, taking the annual calendar cycle as a basis. It has been
established that the rites associated with the end of a persons life path are also rich in examples of the use
of bread and other flour products. Emphasis is placed on the special role of such pastries as knyshi and
korzhyki.
Summarizing, it is worth noting that bread and products from cereal crops occupy a special place in
the folk culture of Ukrainians of the Central Naddniprianshchyna, in particular Pereiaslavshchyna, and
correlate with the all-Ukrainian context. Several facts testify to the sacralization of bread. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk |
uk_UA |
dc.publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
uk_UA |
dc.relation.ispartof |
Сiверянський літопис |
|
dc.subject |
Історія міст і сіл |
uk_UA |
dc.title |
Хлібні вироби українців Середньої Наддніпрянщини: традиції приготування та споживання (за матеріалами етнографічних експедицій) |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Bread products of Ukrainians of the Central Naddniprianshchyna: traditions of preparation and consumption (based on materials of ethnographic expeditions) |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |
dc.status |
published earlier |
uk_UA |
dc.identifier.udc |
392.81:001.89:664.6:908(477) |
|