Мета дослідження – реконструювати процес вшанування постаті Т.Г. Шевченка на Чернігівщині середини ХІХ – початку ХХ ст. в контексті утворення української національної памʼяті. У
статті застосовано історико-генетичний й історико-системний методи. Наукова новизна полягає в комплексному осягненні процесу вшанування постаті Т. Шевченка на Чернігівщині як важливого націотворчого чинника українства в сер. ХІХ – на поч. ХХ ст. Висновки. Осередками колективної памʼяті про Т. Шевченка були спочатку українські родини, маєтки яких у 1840-х–1850-х рр.
стали місцями перебування митця в краї. На поч. 1860-х рр. памʼять про Т. Шевченка почала формуватися в осередках свідомого українства – Чернігівській українській громаді й недільній школі.
Антиукраїнська політика царату негативно впливала на формування національної памʼяті про
Кобзаря. Традиція збереження памʼяті про Т. Шевченка відобразилася в діяльності чернігівського земства, українських молодіжних гуртків 1880-х рр. Відродження Чернігівської української громади в 1893 р. сприяло активізації формування національної памʼяті про Т. Шевченка. Наприкінці
ХІХ – на поч. ХХ ст. засобами цього процесу стали Шевченкові роковини, публікація творів і портретів, музеєфікація спадщини. У 1906–1911 рр. чернігівські просвітяни проводили Шевченкові вечори пам’яті, читали реферати, організовували панахиди, збирали кошти на будівництво пам’ятника
Т. Шевченку в Києві тощо. Просвітянська діяльність впливала й на органи земського та міського
самоврядування. Вшанування Т. Шевченка викликало спротив імперських сил. Проте в Чернігові,
Городні, Конотопі, Ніжині, Новозибкові, селах краю формувалася національна памʼять і культ
Т. Шевченка як символу волелюбної української нації.
The purpose of the study – is to reconstruct the process of honoring the figure of T.G. Shevchenko in
Chernihiv region in the middle of the 19th – the early 20th c. in the context formation of the of Ukrainian national
memory. The article uses historical-genetic and historical-systemic methods. The scientific novelty
consists in a comprehensive understanding of the process of honoring the figure T.G. Shevchenko in Chernihiv
region as an important nation-building factor of Ukrainianism in the middle of the 19th – the early
20th c. Conclusions. Ukrainian families, whose estates in the 1840s and 1850s became Kobzarʼs residences
in the region, were the first centers of collective memory of T. Shevchenko. At the beginning of the 1860s,
the memory of T. Shevchenko began to take shape in the centers of conscious Ukrainianism – the Chernihiv
Ukrainian community and the Sunday school. The anti-Ukrainian policy of the tsar regime had a negative
impact on the formation of national memory of Kobzar. The tradition of preserving the memory of T. Shevchenko
found continuity in the activities of the Chernihiv zemstvo and Ukrainian youth groups in the 1880s.
The revival of the Chernihiv Ukrainian community in 1893 intensified the formation of national memory of
T. Shevchenko. At the end of the 19th – the beginning of the 20th c. the means of this process were Shevchenko
ʼs anniversaries, the publication of works and portraits of the Kobzar, and the museumisation of his
heritage. In 1906–1911, members of the Chernihiv «Prosvita» held Shevchenko memorial evenings, read
essays, organized memorial services, collected funds for the construction of a monument to T. Shevchenko
in Kyiv, etc. Educational activities also influenced zemstvo and city governments. The honouring of
T. Shevchenko provoked resistance from imperial forces. Nevertheless, in Chernihiv, Horodnya, Konotop,
Nizhyn, Novozybkiv, and villages of the region, national memory and the cult of T. Shevchenko as a symbol
of the freedom-loving Ukrainian nation were formed.
