Мета статті – проаналізувати відбитки ґендерних перетворень, спричинених Першою світовою війною та визвольними змаганнями в Україні (1917–1921), у взаєминах статей, варіації маскулінности та фемінности в письмі Миколи Хвильового. Методи: компаративістичний, герменевтичний, ґендерний та філософський аналізи. Теоретико-методологічну основу склали праці С. Ґілберт, Ю. Крістевої, Л. Іріґаре, Т. Тейт, Е. Шовалтер, В. Агеєвої, С. Павличко. Новизна статті полягає в нюансованому аналізі ґендерних зрушень у прозі М. Хвильового, зокрема в компаративістичній та філософській перспективі. Висновки. Результати дослідження доводять, що письмо
М. Хвильового унікальне з огляду на взаємини статей у повоєнні 1920-ті рр. У порівняльному аналізі
англійської та української літератур було з’ясовано, що в кризі маскулінности персонажі М. Хвильового не намагаються насильницько поновити власну суб’єктність, як це стається у творах інших письменників. Натомість надано більшої суб’єктності персонажкам, які дорівнюються до
емансипаторної революційної потенції, звільняють власний сексуальний потяг і утримують аксіологічний та національний виміри ідентичности завдяки волі й інтелекту. Насамкінець, було оприявнено два екстремуми у взаєминах статей: з одного боку, утопійний зв’язок, який перевершує тілесність та ґрунтується на солідаризації; з іншого – деструктивний зв’язок, в якому відсутня чуттєвість.
The aim of the article is to analyze imprints of gender transformations caused by the First World War
and the liberation struggle in Ukraine (1917–1921) on the relationship between sexes and variety of masculinity and femininity in Mykola Khvylovyiʼs writing. The research is based on comparative and hermeneutical
methods, it also involves gender and philosophical analyses. The theoretical and methodological
basis is formed by the works of S. Gilbert, Y. Kristeva, L. Irigaray, T. Tate, E. Shawalter, V. Ageeva, and
S. Pavlychko. The scientific novelty of the article lies in the detailed analysis of gender shifts in
M. Khvylovyiʼs prose, in particular from the comparative and philosophical perspectives. Conclusions.
The results of the study prove that M. Khvylovyiʼs writing is unique in terms of the relationships between
the sexes in the postwar 1920s. In a comparative analysis of English and Ukrainian literature, it was found
that M. Khvylovyiʼs male characters do not try to violently restore their own subjectivity because of the crisis
of masculinity, as it happens in works of other writers. Instead, subjectivity is given to female characters
who equate to emancipatory revolutionary potentiality, liberate their own sexual desire and hold the
axiological and national dimensions of an identity thanks to their will and intellect. Finally, two extremes
of the relationship between sexes were revealed: on the one hand, a utopian connection that transcends
corporeality and is based on solidarity; on the other hand, a destructive connection in which sensuality is
absent.
