У 1918 р. було створено Українську Державу гетьмана Павла Скоропадського, в якій почалося відродження козацького стану. Метою статті є порівняння змісту цієї ініціативи з дореволюційним статусом козаків і військово-політичним досвідом Кубанського козацького війська та Вільного козацтва впродовж 1917–1918 рр. Основними методами дослідження є проблемно-хронологічний та порівняльний. Наукова новизна обумовлюється комплексним аналізом невідповідності
ініціативи Української Держави з відродження козацтва як традиціям козацького самоврядування,
так і революційному досвіду Кубанського козацтва та Вільного козацтва. Висновки. У процесі дослідження було проаналізовано основні заходи оточення гетьмана Павла Скоропадського щодо відродження козацтва, зокрема відповідні Закон Української Держави та Універсал гетьмана від
16 жовтня 1918 р. Доведено, що ці дії свідчили про намагання сформувати повністю керовану козацьку структуру, в якій було суттєво обмежено самоврядування на всіх рівнях організації. Такі
пріоритети суперечили українським козацьким традиціям та вимогам революційної доби. Особливо
помітними були переваги Кубанського козацтва (його основу становили українські козаки), яке в
1917–1918 рр. на основі демократичного волевиявлення створило окрему державу та власну армію.
Ініціатива керівництва Української Держави поступалася й Вільному козацтву в засадах демократії та військової організації. Вільні козаки взяли активну участь у повстанні проти гетьмана Павла Скоропадського влітку 1918 р., а тому їх осередки ліквідували. Замість них влада намагалася
створити підконтрольну козацьку організацію, щоб використати її для зміцнення авторитарного
режиму гетьмана П. Скоропадського. Такі пріоритети суперечили революційним настроям більшості українців.
In 1918, the Ukrainian State of hetman Pavlo Skoropadskyi was created, in which the revival of the
Cossack class began. The purpose of the article is to compare the content of this initiative with the pre-revolutionary
status of Cossacks and the military-political experience of Kuban Cossacks and Free Cossacks
in 1917–1918. The main research methods are problem-chronological and comparative. The scientific
novelty is determined by a comprehensive analysis of the inconsistency of the «Cossack» initiative of the
Ukrainian State with the traditions of Cossack self-government and the revolutionary experience of Kuban
Cossacks and Free Cossacks. Conclusions. In the course of the research, the main measures of hetman
Pavlo Skoropadskyiʼs entourage regarding the revival of Cossacks were analyzed, in particular the Law of
the Ukrainian State and hetmanʼs Universal of October 16, 1918. It has been proven that these actions indicated
an attempt to form a fully managed Cossack structure, in which self-government at all levels of the
organization was significantly limited. Such priorities contradicted Ukrainian Cossack traditions and requirements
of the revolutionary era. Particularly noticeable were the advantages of the Kuban Cossacks
(its basis was Ukrainian Cossacks), which in 1917–1918, on the basis of a democratic will, created a separate
state and its own army. The initiative of the leadership of the Ukrainian State was inferior to Free
Cossacks in the principles of democracy and military organization. Free Cossacks took an active part in
the uprising against hetman Pavlo Skoropadskyi in the summer of 1918, and therefore their cells were liquidated.
Instead of them, the authorities tried to create a controlled Cossack organization in order to use
it to strengthen the authoritarian regime of hetman P. Skoropadskyi. Such priorities contradicted the revolutionary
sentiments of the majority of Ukrainians.
