Мета дослідження полягає в аналізі репрезентованих та нововиявлених джерел з історії Буковецького монастиря у 1738–1810 рр., внесенні коректив в наявні парадигми про історичний розвиток осередку та ревіталізації головних епізодів історії релігійного центру. Нашими завданнями
при цьому є верифікація та коригування основних гіпотез щодо дати заснування монастиря; дослідження основних етапів інституційної розбудови осередку; доповнення сталих біограм настоятелів та насельників; введення в науковий обіг нових документів з історії обителі. Методологічну
основу дослідження становить використання принципів історизму, аналізу, синтезу, порівняння,
об’єктивного та неупередженого опрацювання документів, а також використання спеціальних методів (евристики) і залучення допоміжних дисциплін (археографії). Наукова новизна роботи полягає в оприлюдненні нових відомостей про заснування монастиря та доповненні сталих знань про
розвиток осередку та діяльність його фундаторів. У доробку вперше вводяться в науковий обіг
три нові документи Державного архіву Закарпатської області кінця XVIII – поч. XIX ст. Висновки: виявлені та опрацьовані документи констатують, що монастир був одним із давніх осередків
Мукачівської єпархії. Роль діяльності монастиря в зрізі культурних, місіонерських, соціально-політичних, освітніх та еклізійно-державних, а особливо в розбудові чернечого життя єпархії у XVIII–
XIX ст. була винятковою. Презентовані джерела свідчать, що сучасні тематичні доробки не є вичерпними, а точкові тематичні праці – відсутні. Представлені джерела ДАЗО доповнюють наявні
та з’ясовують нові факти історії монастиря, розширюють коло відомостей про фундаторські наділи, роблять можливим відтворення списку чернецтва і настоятелів, сприяють дослідженню
тем: монастирського документообігу, нерухомої та архітектурної спадщини, церковно-канонічної
належності осередку, а також діяльності ігуменів.
The aim of the research is to analyze represented and newly discovered sources from the history of the
Bukovets monastery in 1738–1810, to make corrections to existing paradigms about its historical development
and to revitalize main episodes of the history of the religious center. At the same time, our tasks are
the verification and correction of the main hypotheses regarding the date of the foundation of the monastery;
study of the main stages of its institutional development; addition of existing biographies of abbots and
residents; introduction of new documents on the history of the monastery into scientific circulation. The
methodological basis of the research is the use of the principles of historicism, analysis, synthesis, comparison,
objective and impartial processing of documents, as well as the use of special methods (heuristics)
and the involvement of auxiliary disciplines (archaeography). The scientific novelty of the work consists in
the publication of new information about the foundation of the monastery and the addition of existing
knowledge about its development and activities of its founders. For the first time, three new documents of
the State archives of Zakarpattya region of the end of the 18th – the beginning of the 19th c. are introduced
into scientific circulation. Conclusions: the discovered and processed documents state that the monastery
was one of the ancient centers of the Mukachevo Eparchy. The role of the monasteryʼs activities at the intersection
of cultural, missionary, socio-political, educational and ecclesiastical-state aspects, and especially
in the development of the monastic life of the Eparchy in the 18th–19th c. was exceptional. Presented
sources show that existing thematic works are not exhaustive, and specific thematic works are absent. Presented
sources of the State archives in Zakarpattya region supplement the existing ones and clarify new
facts about the history of the monastery, expand the circle of information about the foundation endowments,
make it possible to reproduce the list of monks and abbots, contribute to the study of following topics:
monastery document circulation, immovable and architectural heritage, ecclesiastical and canonical
affiliation of the religious center, as well as activities of hegumen.