Борисоглібський собор м. Чернігова у 1618–1648 рр. (до 900-річчя Борисоглібського собору)

Abstract

Метою статті є висвітлення історії Борисоглібського собору (поч. ХІІ ст.) м. Чернігова у 1618–1648 рр., коли Чернігово-Сіверщина перебувала у складі Речі Посполитої. Наукова новизна. На основі комплексного підходу з використанням писемних джерел і результатів архітектурно-археологічних досліджень Борисоглібського собору проаналізовано перебудови стародавнього храму в пер. пол. XVII cт. та його функціональне використання. Висновки. Ченці Домініканського ордену, якому був переданий собор, провели роботи стосовно укріплення його конструктивних елементів: були зведені нові кам’яні склепіння храму та велика гранчаста абсида, що могло забезпечити Борисоглібському собору більш надійну збереженість. Відбулися зміни і в декоративних елементах та конструктивних деталях в оздобленні фасадів собору у формах, характерних для барокових католицьких костелів. Собор міг бути місцем, де проводилися депутатські сеймики, він став усипальнею для меценатів – шляхти та духовних осіб.

The purpose of the article is to cover the history of the Borisoglib cathedral of the early 12th c. of Chernihiv in 1618–1648, when Chernihiv-Sivershchyna was part of the Polish-Lithuanian Commonwealth. Scientific novelty. Applying a comprehensive approach with the use of written sources and results of architectural and archeological studies of the Borisoglib cathedral, the restructuring of the ancient temple in the first half of the 17th c. and its functional use are analyzed. Conclusions. Monks of the Dominican Order, to which the cathedral was transferred, carried out work on the strengthening of its structural elements: new stone vaults of the temple and a large granular apse were erected, which could provide the Borisoglib cathedral with more reliable preservation. There were also changes in the decorative elements and structural details in the decoration of the facades of the cathedral in the forms characteristic of Baroque Catholic churches. The cathedral could be the place where the deputies were held, it became an embarrassment for patrons – nobility and clergy.