Роль радіо у поширенні радянської пропаганди в період "застою"

Abstract

Мета статті полягає в дослідженні ролі радіо в поширенні радянської пропаганди і його впливу на суспільство та культуру в період «застою» (1970-ті – п.п. 1980-х рр.). Основними завданнями є виявлення та аналіз механізмів поширення ідеологічних, пропагандистських наративів за допомогою радіомовлення, спрямованих на формування світоглядних настанов населення СРСР та створення позитивного іміджу радянської країни в зарубіжної аудиторії. У статті розглядаються факти зростання мережі радіоточок і приймачів упродовж означеного періоду як необхідної умови масштабування впливу радіопропаганди на суспільство; висвітлюється система контролю та цензури за змістом радіомовлення; доводиться, що радіо, попри ідеологічну заангажованість, було важливим джерелом нової різнопланової інформації та засобом урізноманітнення дозвілля для радянських громадян. Методологічною основою дослідження є принципи історизму та об’єктивності. Використані методи історичного аналізу, оптимізації обсягу інформації та ін. Наукова новизна статті полягає у введенні в науковий обіг як фактів для проведення аналізу і формулювання висновків записів ефірів різних передач радянського радіо періоду «застою», зокрема таких, як: «В робочий полудень», «Піонерська зорька», «Ровесники», «Земля і люди» та інших. Це дозволило детально проаналізувати методи, використовувані для радянської пропаганди, та зрозуміти масштаби її поширення, зважаючи на цільову аудиторію. Використання цих записів створює можливість наочного вивчення контексту, мовленнєвих засобів та риторичних методів, які використовувалися в радіопрограмах того часу. Цей підхід сприяє глибшому розумінню ролі радіо в поширенні радянської пропаганди та впливу радіомовлення на суспільство та культуру в період застою. Висновок: аналізуючи дані дослідження, можемо стверджувати, що радіо, як інформаційний ресурс, мало в СРСР, загалом, і в УРСР, зокрема, величезний вплив на суспільство, його культуру та світогляд людей. Масштабування впливу радіомовлення на населення досягалося завдяки інтенсивному розвитку радіоінфраструктури. Основним завданням радіо було поширення комуністичних ідеологічних наративів, спрямованих на формування духовно-культурної монолітності радянського суспільства. Радіомовлення контролювалося безпосередньо партійними структурами, підлягало цензуруванню, оскільки розглядалося як дієвий засіб партійно-комуністичного пропагандистського впливу на суспільство.

The purpose of the article is to study the role of radio in spreading Soviet propaganda and its impact on society and culture during the «stagnation» period (70s - early 80s). The main objectives include identifying and analyzing the mechanisms of spreading ideological and propagandistic narratives through radio broadcasts, aimed at shaping the worldview of the Soviet population and creating a positive image of the Soviet Union for foreign audiences. The article examines the growth of radio networks and receivers during this period as a necessary condition for scaling the impact of radio propaganda on society; sheds light on the system of control and censorship over radio content; proves that radio, despite its ideological commitment, served as an important source of diverse information and a means of diversifying leisure activities for Soviet citizens. The methodological basis of the study is the principles of historicism and objectivity. The methods used are historical analysis, optimisation of the amount of information, etc. The scientific novelty of the article lies in the introduction into scientific circulation of the facts for analysing and drawing conclusions from the recordings of various Soviet radio programmes of the «stagnation» period, such as: «In the working noon», «Pioneer star», «Peers», «Earth and people» and others. This allowed for a detailed analysis of the methods used for Soviet propaganda and an understanding of the scope of its dissemination, considering the target audience. The use of these transcripts provides a visual study of the context, linguistic means, and rhetorical techniques used in radio programmes of the time. This approach contributes to a deeper understanding of the role of radio in the dissemination of Soviet propaganda and the impact of radio broadcasting on society and culture during the «stagnation» period. Conclusion: Analyzing the research data allows asserting that radio, as an information resource, had a significant impact on society, culture, and peopleʼs worldview in the USSR in general and the Ukrainian SSR in particular. The scaling of radioʼs influence on the population was achieved through the intensive development of radio infrastructure. The main task of radio was to disseminate communist ideological narratives aimed at forming the spiritual and cultural unity of Soviet society. Radio broadcasting was directly controlled by party structures and subject to censorship, as it was considered an effective tool for party-communist propaganda influence on society.