dc.contributor.author |
Пешков, Д. |
|
dc.date.accessioned |
2024-10-31T11:13:12Z |
|
dc.date.available |
2024-10-31T11:13:12Z |
|
dc.date.issued |
2023 |
|
dc.identifier.citation |
Водопостачання та міське життя Полтави в другій половині XIX – на початку XX ст. / Д. Пешков // Сіверянський літопис. — 2023. — № 6. — С. 27-34. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
2518-7430 |
|
dc.identifier.other |
DOI: 10.58407/litopis.230604 |
|
dc.identifier.uri |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199771 |
|
dc.description.abstract |
Метою статті є вивчення офіційних заходів з покращення водопостачання та повсякденних
практик і проблем населення Полтави у другій половині XIX – на початку XX ст. Дослідження спрямоване на розкриття впливу процесів водопостачання на соціальні та громадські аспекти життя
міста, функціонування інституцій, окремих соціопрофесійних груп, мешканців різних частин міста.
Методи дослідження. У роботі були використані методи: аналізу, типологізації, синтезу, узагальнення та історико-порівняльний.
Наукова новизна. У такому ракурсі вперше вивчається як історія Полтави, так і якість життя населення тогочасного губернського міста, особливості повсякденних практик, вплив інституцій на формування нової культури споживання та екологічної свідомості, постання соціальних нерівностей. При цьому поява централізованого водопостачання не розглядається однозначно як
«благо» чи ознака еволюційного розвитку міста. Ідеться про складний вузол протиріч і компромісів, які доводилося розв’язувати місцевій владі, витворення нового досвіду та нових викликів.
Висновки. У ході дослідження з’ясовано, що місцезнаходження в місті та доступ до водних ресурсів суттєво впливали на комфорт і якість життя мешканців. Від віддаленості від джерел водопостачання до необхідності у взаємодії з водовозами – усі ці фактори впливали на щоденні аспекти життя. Вибір навчального закладу також визначав доступ до якісної води, і це впливало на
здоров’я та комфорт учнів. Дослідження також показало, що населення могло позитивно сприймати ініціативи щодо покращення водопостачання та поступово відмовлятися від традиційних
джерел води, але багато в цьому питанні залежало від фінансової спроможності та розвитку мережі водогону. У питаннях захисту водних джерел населення було мало обмеженим, що в супроводі
з нерегульованим скиданням нечистот у водні джерела могло створювати проблеми з забрудненням водних ресурсів. Загалом, дослідження взаємодії між мешканцями та системою водопостачання в цьому історичному контексті допомагає розкрити складні соціокультурні та економічні
аспекти міського життя та водопостачання. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
The purpose of the article is to study official measures to improve water supply and everyday practices
and problems of the population of Poltava in the second half of the 19th – the early 20th c. The research is
aimed at revealing the impact of water supply processes on social and public aspects of city life, the functioning
of institutions, individual socio-professional groups, and residents of different parts of the city. Research
methods. The following methods were used in the study: analysis, typology, synthesis, generalisation
and historical-comparative. Scientific novelty. This is the first time that the history of Poltava and the
quality of life of population of the provincial city of that time, peculiarities of everyday practices, the influence
of institutions on the formation of a new culture of consumption and environmental awareness, and
the emergence of social inequalities are studied from this perspective. At the same time, the emergence of
centralised water supply is not necessarily seen as a «good» or a sign of the cityʼs evolutionary development.
It is a complex knot of contradictions and compromises that local authorities had to resolve, creating
new experiences and new challenges.
Conclusions. The study found that urban location and access to water resources had a significant impact
on the comfort and quality of life of residents. From the distance from water sources to the need to interact
with water trucks, all these factors affected daily aspects of life. The choice of educational institution
also determined access to quality water, and this affected the health and comfort of students. The study also
showed that the population could positively perceive initiatives to improve water supply and gradually
abandon traditional water sources, but much of this depended on financial capacity and the development of
water supply network. The population had little control over the protection of water sources, which, combined
with unregulated sewage discharges into water sources, could create problems with water pollution. In
general, the study of the interaction between residents and the water supply system in this historical context
helps to reveal the complex socio-cultural and economic aspects of urban life and water supply. |
uk_UA |
dc.description.sponsorship |
Стаття підготовлена в рамках проєкту Національного фонду дослідження України «Якість життя та демографічні характеристики населення Наддніпрянської України др. пол. ХVІІІ – поч. ХХ ст.». |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk |
uk_UA |
dc.publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
uk_UA |
dc.relation.ispartof |
Сiверянський літопис |
|
dc.subject |
Історія міст і сіл |
uk_UA |
dc.title |
Водопостачання та міське життя Полтави в другій половині XIX – на початку XX ст. |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Water supply and urban life in Poltava in the second half of the 19th – the early 20th c. |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |
dc.status |
published earlier |
uk_UA |
dc.identifier.udc |
94(477.53),908(477.53)18/19 |
|