Їжа як маркер чужого: харчові традиції татар в описах польських авторів

Abstract

Мета роботи: на основі текстів польської літератури Раннього Нового часу визначити, як харчові традиції використовували для маркування чужого в політичній культурі Речі Посполитої. Завдання роботи. Визначити, як автори текстів описують продукти, які використовують татари, як їх готують та як споживають. Як за допомогою такої інформації відбувається іншування ворога, його цивілізаційне приниження. Актуалізація теми. Річ Посполита впродовж століть мала тісні стосунки зі «східним світом»: вела торгівлю, час від часу перебувала в стані війни, підтримувала дипломатичні зв’язки. До середини XVII ст. тема Сходу лишалася однією з популярних тем у літературі Речі Посполитої. Все це робило рівень знань про культуру й побут східних сусідів Польсько-Литовської держави досить високим. Але це не заважало публіцистам використовувати інформацію про традиції та побут народів Сходу, а особливо татар, тенденційно, з метою демонстрації власної культурної переваги над сусідами. І опис харчових традицій татар був однім зі способів такої демонстрації. Наукова новизна полягає в тому, що дослідження харчових традицій інтерпретується не в контексті етнографії, а політичної культури ранньомодерного часу. Висновки. За допомогою описів їжі татар, способів приготування та вживання, що вміщені в польських публіцистичних та історично-географічних текстах, автори намагалися продемонструвати культурну або цивілізаційну відсталість татар. Для цього вони використовували зрозумілі для читачів символи.

The purpose of the research. To determine how food traditions were used to mark another in the political culture of the Polish-Lithuanian Commonwealth on the basis of texts of Polish literature of the Early Modern period. Objectives. To determine how authors of the texts describe what products Tatars use, how they cook and how they consume them. How with the help of such information happening differentiation of the enemy, its civilisational humiliation. Actualization. For centuries, the Polish-Lithuanian Commonwealth had close relations with the «Eastern world»: trade took place, from time to time there were wars, and diplomatic relations were maintained. By the middle of the 17th c., the theme of the East remained one of the popular themes in the literature of the Polish-Lithuanian Commonwealth. All this made the level of knowledge about the culture and lifestyle of the eastern neighbors of the Polish-Lithuanian state quite high. But this did not prevent publicists from using information about the traditions and daily life of the East peoples, and especially the Tatars, tangentially, in order to demonstrate their own cultural superiority over their neighbors. And the description of food traditions of the Tatars was one of ways of such demonstration. The scientific novelty lies in the fact that the study of food traditions is interpreted not in the context of ethnography, but of the political culture of the early modern period. Conclusions. With the help of descriptions of Tatar food, methods of preparation and consumption contained in Polish journalistic and historical-geographical texts, authors tried to demonstrate the cultural or civilizational backwardness of the Tatars. For this, they used symbols that were understandable for readers.