Бібліотека Київського Софійського собору XI століття в його історії: контекст Софієзнавства

Abstract

Історичний досвід бібліотек Київської Русі є унікальним у контексті вивчення знань про княжу добу як складника історії України. Один із історичних образів минулого, носій інформації про нього – Бібліотека Київського Софійського собору XI ст. (далі – БКСС). Соборна книгозбірня – свідчення державності княжої України. Вона є першоджерелом початків знань про Україну; про вектори міжнародних зв’язків Київської Русі; відображенням міжнародного іміджу давньоруської країни, політики; відбиває світосприйняття, особливість мислення представників епохи; формалізованим відображенням культури суспільства, соціальної картини; розвитком християнства; є артефактом збереження та використання документальної пам’яті східного християнства; оплотом християнської духовності; перебрала на себе роль осередка давньоруського православ’я. Як матеріальний об’єкт БКСС відображає рівень суспільної свідомості доби; соціально-культурологічна система, що за функціями та цільовим призначенням належить до систем суспільних; один із перших соціальних інститутів Київської Русі, структура якого є комплексною, поліфункціональною системою через взаємодію об’єктів (книгосховище, бібліотека-архів, книжний склад, скрипторій, коло книжників-перекладачів-філософів, княжа канцелярія, нижча школа). Вона відіграє важливу роль для об’єктивної реконструкції історичної реальності. Це – історична пам’ятка; пам’ятка духовної та бібліотечної культури; писемно-речове історичне джерело; бібліотечна модель своєї епохи. Вона стала взірцем для заснування монастирських бібліотек домонгольської та післямонгольської Русі, приватних книгозбірень козацької старшини, поміщицьких книжних зібрань та колекцій, бібліотек вищих навчальних закладів, бібліотек Київської духовної академії, Острозької академії, сучасних українських бібліотек тощо.

The historical experience of the libraries of Kyivan Rus is unique in the context of studying knowledge about the princely period as a component of the history of Ukraine. One of the historical images of the past, the carrier of information about it – the Library of the Kyiv Sophia Cathedral of the 11th c. (hereinafter – BCSS). The cathedral book collection is evidence of the statehood of princely Ukraine. It is the primary source of the beginnings of knowledge about Ukraine; about vectors of international relations of Kyivan Rus; reflecting the international image of the ancient Rus country, politics; reflects the worldview, the peculiarity of the thinking of the representatives of the age; a formalized reflection of societyʼs culture, social picture; the development of Christianity; is an artifact of preservation and use of documentary memory of Eastern Christianity; a stronghold of Christian spirituality; assumed the role of a center of Old Russian Orthodoxy. As a material object, the BCSS reflects the level of social consciousness of the time; socio-cultural system, which in terms of functions and purpose belongs to social systems; one of the first social institutes of Kyivan Rus; the structure of which is a complex, multifunctional system, from the point of view of the interaction of objects (book storage, library-archive, book warehouse, scriptorium, circle of scribes-translators-philosophers; princely clerical office; lower school). It plays an important role for the objective reconstruction of historical reality. This is a historical monument; a monument of spiritual and library culture; written and verbal historical source; library model of its era. It became a model for the establishment of monastic libraries of pre-Mongol and post-Mongol Rus, private book collections of Cossack headmen, landowner book convocations and collections, libraries of higher educational institutions, libraries of the Kyiv theological academy, Ostroh academy, modern Ukrainian libraries, etc.