Актуальність статті обумовлена необхідністю вивчення історіографічної думки щодо проблеми секуляризації монастирських земель Чернігівської, Новгород-Сіверської та Київської єпархій
(1786 р.). Незважаючи на важливість цього церковно-економічного заходу в соціально-релігійному
житті українських земель, у сучасній українській історіографії вказана проблематика недостатньо досліджена та потребує детальнішого висвітлення. По-друге, зарубіжні науковці приділяють
значну увагу введенню «церковних штатів» на російських землях імперії (1764 р.), що визначає необхідність аналізу цієї реформи й на українських теренах.
Мета статті – охарактеризувати загальні історіографічні особливості висвітлення секуляризаційної реформи 1786 р. крізь призму монографій з історії Української Церкви; висвітлити проблеми та перепони, які впливали на об’єктивність та повноту досліджень цієї проблеми українськими
науковцями; порівняти історичні погляди та думки дослідників на основі їх наративних праць.
Наукова новизна статті полягає в історіографічному аналізі проблеми секуляризації 1786 р. щодо
її висвітлення в українських працях з історії Церкви. Було визначено та окреслено перспективні аспекти дослідження секуляризаційної реформи в контексті проблематики статті. Методологічний базис роботи становлять принципи системності, цілісності, історизму та об’єктивності,
була здійснена спроба відстороненого історіографічного аналізу з урахуванням таких критеріїв, як
науковість, цілісність та повнота висвітлення питання введення «церковних штатів» в окреслених
монографіях. Серед історіографічних підходів було надано перевагу культурологічному, меншу увагу було приділено суб’єктивно-історичним факторам. У статті застосовано такі загальнонаукові
мето-ди дослідження, як аналіз та синтез, абстрагування, метод компонентного аналізу тощо.
Також застосовані спеціально-історіографічні методи: історіографічно-порівняльний, типологізації та ін.
Висновки. На сучасному етапі розвитку історіографії історії Церкви спостерігаємо значну різногранність досліджень. Серед історіографічних джерел чільне місце в контексті дослідження посідають узагальнювальні монографії з історії Церкви. Передусім, спостерігаємо різний фокус аналізу до висвітлення проблеми секуляризації – від повноцінного та ґрунтовного дослідження до поверхового висвітлення фактографічного матеріалу. Багатьом наративам на сучасному етапі притаманною є філософсько-узагальнена характеристика введення «церковних штатів» без аналізу
причин, передумов, проблемних особливостей цієї реформи. Багато цих праць мають виражений
етноконфесійний підхід, який у цілому є доцільним та важливим для аналізу життя Української
Церкви в умовах повної залежності від Московії. Вагомою особливістю наративних монографій є
також їх використання в якості навчальних посібників для вивчення історії релігії в закладах освіти, тому необхідним є аналіз «суб’єктивних» факторів історіографії – переконань, поглядів авторів цих монографій. У цілому, українські церковно-історичні студії нині перебувають у стані піднесення, яке пов’язане із здобуттям Православною Церквою України автокефалії та патріотичним
підйомом в умовах агресії Російської Федерації проти нашої Батьківщини.
The relevance of the article is the neccesity to study the historiographical opinion regarding the problem
of secularization of the monastic lands of the Chernihiv, Novgorod-Siver and Kyiv dioceses (1786).
Despite the importance of this ecclesiastical-economic event in the socio-religious life of Ukrainian lands,
indicated problems are weakly investigated in modern Ukrainian historiography and require more detailed
coverage. Secondly, foreign researchers pay considerable attention to the introduction of «church states»
in Russian lands of the empire (1764), which determines the need to analyze this reform on Ukrainian territory
as well.
The purpose of the article is to characterize the general historiographic features of coverage of the secularization
reform of 1786 through the prism of monographs on the history of the Ukrainian Church,
highlight the problems and obstacles that affected the objectivity and completeness of research on this
problem by Ukrainian scientists and compare the historical views and opinions of scholars based on their
narrative works. The scientific novelty of the article lies in the historiographical analysis of the problem of
secularization in 1786 in relation to its coverage in Ukrainian works on the history of the Church. Prospective
aspects of the study of secularization reform in the context of the issues of the article were defined
and outlined. The methodological basis of the work is the principles of systematicity, integrity, historicism
and objectivity, an attempt was made to conduct a detached historiographical analysis, taking into account
such criteria as scientificity, integrity and complete coverage of the issue of the introduction of «church
states» in the outlined monographs. Among the historiographical approaches, preference was given to the
cultural approach, less attention was paid to subjective-historical factors. The article used such general
scientific research methods as analysis and synthesis, abstraction, method of component analysis, etc. Special
historiographical methods were also applied: historiographical and comparative, typology, etc.
Conclusions. At the current stage of development of the historiography of the history of the Church, we
observe a significant diversity of research. Among historiographical sources, generalizing monographs on
the history of the Church occupy a prominent place in the context of the study. First of all, we observe a
different focus of analysis for the coverage of the problem of secularization – from a full-fledged and thorough
study to a superficial coverage of factual material. Many narratives at the present stage are characterized
by a philosophical and generalized characterization of the introduction of «church states» without
analysis of the reasons, prerequisites, and problematic features of this reform. Many of these works
have a pronounced ethno-confessional approach, which is generally appropriate and important for the
analysis of the life of the Ukrainian Church in conditions of complete dependence on Muscovy. An important
feature of narrative monographs is also their use as educational aids for studying the history of religion
in educational institutions, so it is necessary to analyze the «subjective» factors of historiography – beliefs,
views of the authors of these monographs. In general, Ukrainian church-historical studies are currently
experiencing an upsurge, which is connected with the acquisition of autocephaly by the Orthodox
Church of Ukraine and a patriotic upsurge in the conditions of the aggression of the Russian Federation
against our Motherland.
