Метою розвідки є вивчення iсторiї виникнення та дiяльності земств та ciльськогосподарських
товариств, їх участь в експортi аграрної продукції з українських губерній Російської імперії наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст., аналіз з’ясування місця і ролі українських земель у загальноімперській
структурі експортно-імпортних відносин; визначення залежності державного регулювання у цій
сфері від місцевої господарської специфіки та пріоритетів регіональних підприємницьких кіл.
Методи дослідження добиралися відповідно до поставленої мети на основі принципів об’єктивізму та науковості. Переважно використовувався метод аналізу та дедукції для інтерпретації архівних джерел. Наукова новизна полягає в тому, що виокремлено такі провідні передумови діяльності земств та сільськогосподарських товариств: історичні, географічні, фiнансовi, освiтнi, демографічні, соціальні. Акцентовано на значенні цього виду діяльності земств і сільськогосподарських товариств у повiтах та селищах, де вони працювали. Досліджено основнi види дiяльностi
земств та сільськогосподарських товариств, головні чинники, що визначали якісні й кількісні характеристики наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст.: соціально-політичні, соціально-економічні, господарські. Доведено, що зазначені передумови та чинники справили значний вплив на формування провідних тенденцій розвитку та діяльності українських сільськогосподарських товариств у пореформений період. Виділено основні періоди діяльності земств та сільськогосподарських товариств.
Охарактеризовано окремі види господарської діяльності. Простежено тенденції та зміст цієї діяльності в контексті проведення земської реформи і суспільно-економічного розвитку країни.
Зазначено, що кінець ХІХ – поч. ХХ ст. характеризувалися не тільки безпосередньо діяльністю
великого капіталу, але й селянських організацій. У результаті вивчення діяльності земств Київської, Харківської, Подільської та інших губерній визначено головні тенденції розвитку громадських
організацій. Зроблено висновок, що діяльність сільськогосподарських товариств залежала вiд багатьох факторiв: економічного розвитку губернiй, рiвня органiзацiї зовнiшньої торгiвлi, темпiв
проведення економiчних реформ.
The purpose of the investigation is to study the history of the emergence and activities of zemstvos and
agricultural societies, their participation in the export of agricultural products from the Ukrainian provinces
of the Russian Empire in the late 19th – the early 20th c., to analyze the place and role of Ukrainian
lands in the general structure of export-import relations; to determine the dependence of state regulation in
this area on local economic specifics and priorities of regional business circles.
The research methods were selected in accordance with the set goal on the basis of the principles of
objectivity and science. The method of analysis and deduction was mainly used to interpret archival sources.
Scientific novelty of the work is that the following leading preconditions for the activity of zemstvos
and agricultural societies are singled out: historical, geographical, financial, educational, demographic,
social. Attention is focused on the importance of this type of activity of zemstvos and agricultural societies
in the counties and villages where they worked. Investigated the main types of activity of zemstvos and
agricultural societies, the main factors that determined qualitative and quantitative characteristics at the
end of the 19th – the beginning of the 20th c.: socio-political, socio-economic, economic. It is proved that
the specified preconditions and factors had a significant impact on the formation of leading trends in the
development and activity of Ukrainian agricultural societies in the post-reform period. The main periods of
activity of zemstvos and agricultural societies are highlighted. Certain types of economic activity are
characterized. The tendencies and content of these activities in the context of the zemstvo reform and socioeconomic
development of the country are traced.
It is noted that the end of the 19th – the beginning of the 20th c. were characterized not so much directly
by the activities of big capital, but also by peasant organizations. As a result of studying activities of
zemtvos of Kyiv, Kharkiv, Podillia and other province, the main trends in the development of agricultural
societies have been identified. It is concluded that activity of agricultural societies depended on many factor:
the economic development of province, the level of organization of foreing trade, and the pace of economic
reforms.
