Чернігівській звір з Борисоглібського собору

Abstract

Стаття присвячена аналізу рельєфу із зображенням фантастичної тварини, знайденому в Борисоглібському соборі XII ст. в Чернігові. З моменту відкриття у 1948 р. цей артефакт привертає увагу не лише вчених, але й широкої громадськості. Зараз це один із неофіційних символів міста та предмет гострих дискусій. Це зумовило потребу знову звернутися до аналізу його символіки та походження. Проблема розглядається з урахуванням результатів новітніх досліджень середньовічного архітектурного оздоблення пам’яток Чернігова. Для цього використано методи археології та мистецтвознавства, дані лінгвістики. Проаналізовано дві основні версії трактування рельєфу – «слов’янську» (фантастичний звір рельєфу – втілення Симаргла) та «західноєвропейську» (звір – образ романської тератології). Результати аналізу дозволяють обґрунтувати висновок про християнську символіку рельєфу та його генетичний зв’язок із романським мистецтвом.

The article is devoted to the analysis of a relief depicting a fantastic animal found in Borys and Gleb cathedral of the 12th c. in Chernihiv. Since the discovery in 1948, this artifact has attracted not only scientists, but also the general public. Now it is one of the unofficial symbols of the city and the subject of heated discussions. This led to the need to revisit the study of its symbolism and origin. The problem is considered in the light of results of the latest studies of the medieval architectural decoration of the monuments of Chernihiv. For this, the methods of archeology and art criticism and linguistic data were used. Two main versions of the interpretation of the relief are analyzed – «Slavic» (the fantastic beast of the relief – the incarnation of Simargl) and «Western European» (the fabulous beast – the image of Romanesque teratology). The results of the analysis allow substantiating the conclusion about the Christian symbolism of the relief and its genetic connection with Romanesque art.