Осушення заболочених ґрунтів у заплаві річки Трубіж у Переяславському повіті Полтавської губернії наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття

Abstract

Мета розвідки полягає в комплексному дослідженні основних напрямів та етапів осушення заболочених ґрунтів у заплаві річки Трубіж у межах Переяславського повіту Полтавської губернії в 1885–1915 рр., а також у доведенні значного впливу осушувальної меліорації на розвиток сільського господарства, торфорозробок, стану довкілля в регіоні. Викладений матеріал розкриває осушувальну меліорацію як один із важливих напрямів діяльності повітового земства. Аналізуються загальні риси та регіональні особливості осушувальної меліорації в Переяславському повіті, взаємозв’язок із втіленням меліоративних проєктів у Чернігівській і Полтавській губерніях, наслідки на сільське господарство, торфорозробку, стан довкілля. Методи дослідження. Використання методів джерелознавчого аналізу сприяло систематизації первинної інформації (постанов і звітів Переяславських повітових земських зборів), а використання історико-системного методу дозволило всебічно дослідити осушувальну меліорацію на річці Трубіж у межах Переяславського повіту та узагальнити отримані відомості. Наукова новизна роботи полягає у проведенні комплексного дослідження заявленої проблематики, систематизації та узагальненні отриманих відомостей, введенні до наукового обігу нових наукових джерел, які не використовувалися раніше. Висновки. Осушувальна меліорація на річці Трубіж наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст. мала на меті вирішення важливої для Переяславського повіту проблеми надмірної заболоченості ґрунтів і збільшення корисних земельних угідь та була продовженням меліоративного проєкту, розпочатого на верхній ділянці водойми в Чернігівській губернії. Проте численні задуми й починання повітового земства в цій сфері були частковими й незавершеними, а результати осушення доволі суперечливими й згубними для довкілля.

The purpose of this study is to comprehensively investigate the main directions and stages of drainage of swampy soils in the floodplain of the Trubizh River within the Pereyaslav poviat of the Poltava province in 1885–1915, as well as to prove the significant impact of drainage reclamation on the development of agriculture, peat production, and the environment in the region. The presented material reveals drainage amelioration as one of the important areas of activity of the country zemstvo. The article analyzes general features and regional peculiarities of drainage reclamation in Pereyaslav poviat, the relationship with the implementation of reclamation projects in Chernihiv and Poltava provinces, and the impact on agriculture, peat mining, and the environment. Research methods were selected in accordance with the goal. The use of methods of source analysis contributed to the systematization of primary information (resolutions and reports of the Pereyaslav Country Zemstvo Assembly), and the use of the historical-systemic method made it possible to comprehensively investigate drainage amelioration on the Trubizh River within the boundaries of the Pereyaslav poviat and summarize the information obtained. The scientific novelty of the work consists in conducting a comprehensive study of the stated problem, systematization and generalization of the obtained information, introduction into the scientific circulation of new scientific sources that has not been used before. Conclusions. Drainage reclamation on the Trubizh River at the end of the 19th – the beginning of the 20th c. was aimed at solving the problem of excessive waterlogging of soils and increasing useful land, which is important for Pereyaslav poviat, and was a continuation of the reclamation project started on the upper part of the reservoir in Chernihiv province. However, numerous ideas and initiatives of the poviat zemstvo in this area were partial and incomplete, and the results of drainage were quite contradictory and harmful to the environment.