In the article, the results of research at the
Scythian period ashmound near Mohrytsia village
are presented. The topography of the site and
the methods of its investigation are described in
detail. The materials from the Scythian period
and other epochs discovered during excavations
are discussed. Based on the obtained material,
the article addresses questions regarding the
interpretation of the site’s functions and the
specifics of its formation. The hypothesis is put
forward about the possible use of mounds for
marking specific societies within the Scythian
Forest-Steppe region.
Виявлені нещодавно зольники скіфського часу на Пслі не лише фактом своєї наявності, але й через надзвичайну
насиченість знахідками мають чималий потенціал для дослідження, що дозволяє отримати велику кількість масового
матеріалу з невеликої дослідженої площі. Задля досягнення максимальної ефективності дослідження зольника був розроблений комплексний підхід до його вивчення. Основною метою стала якомога точніша фіксація та орієнтація на масові
знахідки. Для цього весь ґрунт просіювався, а деяка частина промивалася, максимально часто фіксувалася стратиграфія.
У процесі розкопок відбиралися проби для вивчення за допомогою FTIR-спектроскопії. Для виробів із бронзи та частини репрезентативних вінець встановлювався хімічний склад за допомогою РФА. Крем’яний та остеологічний матеріал
опрацьовували фахівці з відповідних епох та тем. У процесі дослідження було виявлено понад 61 тис. знахідок, більшість яких представлена масовим матеріалом. Серед інформативних знахідок до скіфського часу належала колекція шпильок, стріл, виробів із кістки та каменю. Проте просіювання допомогло зафіксувати низку матеріалів інших епох — фрагменти посуду від доби енеоліту-ранньої
бронзи до модерного часу та вироби з кременю.
Проведені зазначеними методами дослідження дозволили порушити кілька дискусійних тем. Передусім це
цікавість населення скіфського часу до белемнітів, слідів життєдіяльності в попередні епохи та можливе повторне використання кременю. Іншою важливою темою є призначення зольників як типу пам’яток. Проведені дослідження дозволяють описати вивчений зольник як місце скидання попелу з вогнища та території навколо нього, уламків обмазки
жител та вогнища, які постійно осипалися, та деяких побутових відходів. Остання тема стосується того, що поселення
із зольниками можна розглядати як наслідок окремої суспільної практики, яка була притаманна не всьому населенню
Скіфії, а окремим його групам в конкретні проміжки часу, що відкриває можливість для вивчення системи заселення.