East Greek and Corinthian Pottery from the So-called Olbian Suburb (Excavations 2015—2021)

Abstract

This article deals with East Greek and Corinthian painted wares found during the excavations of the socalled suburb of Olbia. The analysis of the imported painted and plain tableware and special vessels allows us to conclude that the formation of this ceramic complex began in the last quarter of the 6th century BC. Based on this, it is assumed that the development of the territory to the of west of Zaiacha Ravine began during this time. The construction of a defensive system with moat and rampart led to the allocation of a new zone of Olbia city due to the growth of the urban population.

У статті представлено колекцію розписного довізного посуду, зібрану за результатами досліджень на території т.зв. передмістя в Ольвії відповідно до робіт українсько-німецького проекту з Гете-університетом, Франкфурт-на-Майні та Мартін Лютер-університетом Галле-Віттенберг, Галле (Німеччина), що був здійснений за фінансової підтримки Німецького дослідницького товариства. Колекція складається з 229 фрагментів та окремих посудин східногрецького походження та 29 — коринфського. Керамічний імпорт вивчено за загальноприйнятою методикою — посуд розглянуто або за центрами виробництва (Мілет, Клазомени, Хіос, Фасос, Коринф), або згідно великих типологічних груп (іонійські киліки, напівсферичні чаші, простий смугастий посуд, аски) відповідно до встановленої хронології згідно кожної групи. В результаті встановлено, що найраніші фрагменти південно- та північноіонійського походження, що датуються в межах останньої чверті 6 століття до н. е.., було знайдено у житловому секторі (ділянка Некр.-4), у заповненнях заглиблених споруд, ям та культурних нашаруваннях, а також у великій заглибленій структурі, що досліджувалася у південній частині передмістя (ділянка П-1) та мала культове призначення. У об’єктах, досліджених на цих ділянках, відкрито й найбільшу частину коринфських посудин спеціального призначення, зокрема, мініатюрних форм та піксид. Результатом вивчення імпортованого розписного посуду є нова хронологія розвитку передмістя Ольвії та загалом, його інтерпретація. Так, нова територія на захід від Заячої балки, що обмежувала ядро міста, була включена у міську територію від початку останньої чверті 6 століття до н. е.. через, імовірно, ріст населення поліса. Ця територія із заходу була захищена спеціально створеною лінією оборони у вигляді рову та насипного валу. Це означає, що давня ідея Ю. І. Козуб про існування тут окремого поселення, на території якого у першій половині 5 століття до н. е. з’явилося передмістя, вже залишилася частиною історіографії. Так само, як і ідея К. К. Марченка про переселення у передмістя варварського населення з хори задля його збереження для реколонізації хори через століття. Наша інтерпретація території на захід від Заячої балки як міського району Ольвії, що з’явився пізніше ядра міста, не протирічить даним Геродота (Herod. IV, 78-79).