Хвостаті персонажі міфології доби ранньої бронзи

Abstract

Розглянуто зображення хвостатих антропоморфних істот, які вирізьблено на стелах з сіл Керносівка (Дніпропетровська обл.) та Федорівка (Полтавська обл.). Встановлено, що у міфології степового населення доби бронзи значне місце посідали антропоморфні божества із звірячими рисами, найсуттєвішою з яких вважався хвіст. Цей пласт уявлень про богів є більш архаїчним, ніж той, що його зафіксовано «Рігведою».

Рассмотрены изображения персонажей с хвостами на антропоморфных изваяниях ямной культуры из сел Керносовка (Днепропетровская обл.) и Федоровка (Полтавская обл.). Аналогичные изображения встречаются среди петроглифов Центральной Азии. Анализ этих изображений и вероятные аналогии позволяют интерпретировать хвостатых персонажей как архаические божества иранской мифологии. При сопоставлении образов иранского и славянского фольклора обнаруживаются следы влияния иранской мифологии на славянскую эпическую традицию.

The author considers the images of caudate characters present on anthropomorphous sculptures of the pit culture, which were found in the villages of Kamosivka and Fedorivka. Analogous images are met among petroglyphs of Central Asia. The analysis of these images and probable analogies enables one to interpret the caudate characters as archaic deities of Iranian mythology. The comparison of images of the Iranian and Slavic folklore reveals the traces of the influence of Iranian mythology on the Slavic epic tradition.