Рассмотрены последние точки зрения относительно времени заключения договора между Римом и Каллатисом, согласно которым данный документ не датируется 71 г. до н. э.
Договір між Римом и Каллатисом (CIL І2 2, 2676), єдиний документ такого роду періоду Республики, що зберігся латинською мовою, є terminus post quem включення Західного Причорномор’я у сферу впливу Риму. Тому саме датування надпису привертає найбільшу увагу і викликає в подальшому велику зацікавленість у процесі його вивчення.
У контексті статті розглянуто останні погляди щодо дати зазначеного документа та обговорено деякі аспекти, що пов’язані з каллатиським надписом, які раніше меншою мірою притягали увагу дослідників або взагалі не враховувались. Це дає змогу дійти висновку, що поки не існує переконливих аргументів проти датування каллатиського foedus водночас з походом М. Теренція Варро Лукулли або відразу після нього, коли римляни вперше безпосередньо стикнулись з західнопонтійськими грецькими містами, серед яких Каллатис займав особливе місце.
The treaty between Rome and Kallatis (CIL I2 2,2676), being the single document of such a kind from the period of the Republic, conserved in Latin, is the terminus post quem of inclusion of the west Black Sea region in the sphere of influence of the Roman Empire. Therefore, just the dating of the inscription has attracted great attention and aroused a large interest henceforth in the process of studying it.
Here, we consider the recent viewpoints as to the date of this document and discuss certain aspects related to the Kallatis inscription that attracted the attention of researchers to a lesser extent or were not considered. This allows us to infer that now there exist no ponderable arguments against the dating of the Kallatis foedus to the time of the campaign headed by M. Terentius Varro Lucullus or to the time at once after it when the Romans were directly faced for the first time with West Pontic Greek towns among which Kallatis took a particular place.