Академік Б. О. Рибаков добре відомий широкому загалу читачів як визначний дослідник слов’янської та давньоруської проблематики. Проте не слід забувати, що, ретельно досліджуючи питання походження давньої язичницької релігії, вчений звертався до глибинного коріння цього явища. Тому до кола його наукових інтересів потрапили й скіфи. На підставі власного оригінального аналізу праці Геродота та спираючись на сучасне районування та картографування археологічних пам’яток, Б. О. Рибаков запропонував етногеографічну карту Скіфії. Цікавився вчений і питаннями, що стосуються обрядів та вірувань скіфського населення. Особливий інтерес дослідника викликало Приазов’я як зона фінальної фази скіфсько-перського військового конфлікту та місце перебування царських скіфів Геродота. Тому, на наш погляд, цілком доречним є розгляд одного з найвизначніших поховальних комплексів Надазов’я — Бердянського кургану.
Статья посвящена рассмотрению архитектуры скифского «царского» кургана начала IV в. до н. э., исследованного неподалеку от г. Бердянск. Подробно анализируются основные элементы насыпи — каменная «крепида», «погребальная дорожка» и др., а также планировка погребальных сооружений и всего кургана в целом как единого архитектурного комплекса. Предпринята попытка реконструкции первоначального облика кургана.
The paper is devoted to description of the architecture of the Scythian «tsar» barrow of the early 4th cent. B. C. studied not far from Berdyansk. Principal elements of the barrow mound, such as stone-made «crepida», «burial road» and so on, as well as lay-out of burial structures and the barrow on the whole as a single architectural assemblage, are analyzed in detail. An attempt to reconstruct the initial look of the barrow is made.
