Стаття присвячена вивченню адміністративних органів ранньовізантійського Херсона, державно-правового статусу міста, принципів, на основі яких будувалися взаємовідносини між Херсоном і Візантійською імперією.
Успішна розробка теорії антропогенезу можлива лише за умови плідної співпраці філософії та конкретних наук, зокрема археології палеоліту, оскільки вона має чітко виражений міждисциплінарний характер.
Стаття присвячена комплексному (демографічному, краніологічному та палеоекологічному) аналізу антропологічної серії могильника Григорівка Канівського району Черкаської області.
У статті розглядається нова археологічна культура пізнього палеоліту Криму. Наводиться характеристика її крем’яної індустрії, визначаються хронологія, генетична база та місце в колі граветтських культур України.
Стаття присвячена обґрунтуванню гіпотези про безпосередню участь римських провінційних майстрів у впровадженні гончарного виробництва у варварських народів Центральної та Східної Європи.
Стаття присвячена аналізу наукового рівня досліджень граветтійської проблематики, вирішенню термінологічних неузгоджень та непорозумінь, а також дослідженням епіграветту та культур граветтійського шляху розвитку.
Розглядаються проблеми виникнення та специфіки розвитку граветтоїдної технічної традиції у степовій зоні Північного Причорномор’я протягом другої половини пізнього палеоліту.
За матеріалами нової пізньопалеолітичної стоянки Шоломки І аналізуються особливості вже відомих епіграветтських комплексів Овруцького кряжу і визначається час їхнього існування та культурна специфіка.
Стаття присвячена визначенню та палеоетнологічній інтерпретації такого складного явища пізнього палеоліту Центральної та Східної Європи як епіграветт. Значущість цієї проблеми для вітчизняного палеолітознавства стає ...
У статті розглядаються питання щодо місця й характеру установ синедрів Ольвії та проедрів Херсонеса Таврійського в структурах органів управління в римський період.
На підставі вивчення старожитностей Південного та Південно-Західного Криму і матеріалів із могильників Центральної та Південно-Східної Європи, підтверджуються та конкретизуються дані писемних джерел про проникнення та ...
У статті на підставі польових досліджень 80-х років визначено три періоди існування поселень з певними етнокультурними особливостями, що відображають заселення регіону в часи середньовіччя.
В статті за даними давніх та нових розкопок основних базових поселень з житлами із кісток мамонта характеризуються спосіб життя й тип палеоекономіки населення Верхньої і Середньої Наддніпрянщини пізньої доби верхнього палеоліту.
Кам'яні гробниці з горизонтальною кладкою стін зрубної культури локалізуються в західному ареалі її поширення та датуються кінцем розвиненого й пізнім етапами, пов’язані з похованням осіб високого соціального рангу.
На підставі нових матеріалів проаналізовані взаємовідносини пізньопалеолітичних культур Дніпро-Донського межиріччя перигляціальної зони та півдня Східноєвропейської рівнини. Пропонується новий погляд на напрямки розселення ...
Стаття присвячена аналізу фрагментованих у давнину пластинчатих сколів пізньопалеолітичної стоянки Івашків VI в Побужжі в процесі їх ремонтажу. На підставі даних трасології, морфології та планіграфії розглядаються питання ...
16—17 лютого 1999р. відділ археології кам’яного віку Інституту археології НАН України провів симпозіум «Граветт України». Щоб узагальнити та науково обґрунтувати позицію палеолітознавців України з приводу граветтійської ...
В статті проводиться типологія хрестоподібних блях скіфської доби, розглядаються проблеми їх походження та існування упродовж другої половини VI—IV ст. до н. е.