Зміни трудового та податкового законодавства України в умовах воєнного стану: проблеми і перспективи вдосконалення

Abstract

Повномасштабна воєнна агресія проти України призвела до масового порушення лан¬цюжків створення вартості, скорочення робочих місць, зростання безробіття та еміграції робочої сили. Законодавчі ініціативи щодо протидії соціально-економічним наслідкам війни мають недостатню ефективність. Встановлено, що зміни трудового законодавства в Україні, засновані на ідеології неолібералізму, переважно відображають інтереси роботодавців та істотно обмежують права працівників. Це посилює ризики руйнування усталених інститутів соціально-трудових відносин, втрати від якого за аналогією із сирійським конфліктом можуть перевищити втрати від руйнування фізичного капіталу. Запропоновано напрями вдосконалення законодавства, особливу увагу приділено нормам щодо призупинення дії трудового договору. Наголошено на необхідності пошуку нового формату взаємодії між державою та інститутами сфери праці, відповідної адаптації соціально-трудових відносин із використанням можливостей цифровізації. Проаналізовано вплив змін податкового законодавства на зайнятість населення. Встановлено, що політика підтримки економіки, ключовим інструментом якої є податкові пільги, недостатньо сприяє збереженню зайнятості. На основі дослідження міжнародного досвіду протидії економічним шокам запропоновано бачення політики підтримки економіки, яка має поєднувати заходи щодо збереження робочих місць, пільги для суб’єктів економічної діяльності та підтримку ліквідності. Розглянуто міжнародний досвід реалізації схем збереження робочих місць, які в країнах ЄС стали одним з основних інструментів підтримки бізнесу під час пандемії COVID-19. Обґрунтовано актуальність дослідження можливостей їх викорис¬тан¬ня в Україні із залученням коштів ЄС.

Полномасштабная военная агрессия против Украины привела к массовому нарушению цепочек создания стоимости, сокращению рабочих мест, росту безработицы и эмиграции рабочей силы. Законодательные инициативы по противодействию социально-экономическим последствиям войны имеют недостаточную эффективность. Установлено, что изменения трудового законодательства в Украине, основанные на идеологии неолиберализма, преимущественно отражают интересы работодателей и существенно ограничивают права работников. Это усугубляет риски разрушения установившихся институтов социально-трудовых отношений, потери от которого по аналогии с сирийским конфликтом могут превысить потери от разрушения физического капитала. Предложены направления усовершенствования законодательства, особое внимание уделено нормам о приостановлении действия трудового договора. Отмечена необходимость поиска нового формата взаимодействия между государством и институтами сферы труда, соответствующей адаптации социально-трудовых отношений с использованием возможностей цифровизации. Проанализировано влияние изменений налогового законодательства на занятость населения. Установлено, что политика поддержки экономики, ключевым инструментом которой являются налоговые льготы, недостаточно способствует сохранению занятости. На основе исследования международного опыта противодействия экономическим шокам предложено видение политики поддержки экономики, которая должна объединять меры по сохранению рабочих мест, льготы для субъектов экономической деятельности, поддержку ликвидности. Рассмотрен международный опыт реализации схем сохранения рабочих мест, которые в странах ЕС выступают одним из основных инструментов поддержки бизнеса во время пандемии COVID-19. Обоснована актуальность исследования возможностей их использования в Украине с привлечением средств ЕС. Сформулированы предложения для органов власти.

The full-scale military aggression against Ukraine led to a massive disruption of value chains, a reduction of jobs, rising unemployment and labor emigration. Legislative initiatives to counteract the socio-economic consequences of the war are insufficiently effective. It was found that changes in labor legislation in Ukraine are based on the ideology of neoliberalism, mainly reflect the interests of employers and significantly limit the rights of employees. This increases the risks of the destruction of established institutions of social and labor relations, the losses from which, by analogy with the Syrian conflict, may exceed the losses from the destruction of physical capital. Directions for improving the legislation are proposed, special attention is paid to the rules on the suspension of the employment contract. It is emphasized the need to find a new format of interaction between the state and institutions of the labor sphere, appropriate adaptation of social and labor relations, using the possibilities of digitalization. The impact of changes in tax legislation on employment is analyzed. It was established that the policy of supporting the economy, the key instrument of which is tax benefits, does not sufficiently contribute to the preservation of employment. Based on the study of the international experience of combating economic shocks, a vision of a policy to support the economy is proposed, which should combine measures to preserve jobs, benefits for subjects of economic activity, and liquidity support. The international experience of implementing job preservation schemes, which in EU countries have become one of the main tools for business support during the COVID-19 pandemic, is considered. Conclusions about the relevance of researching the possibilities of their use in Ukraine with the involvement of EU funds were made. Appropriate proposals for authorities have been formulated.